Справа № 758/2641/25
03 березня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визначення часток у майні, що є об'єктом спільної сумісної власності
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позовна заява за змістом і формою має відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Разом з тим, в порушення вказаних вимог, позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить в порядку поділу майна подружжя визнати квартиру об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за ним право на 1/2 частку зазначеної квартири.
З огляду на те, що набуття права приватної власності на об'єкт нерухомості підлягає грошовій оцінці, подана позовна заява повинна містити ціну позову та її обґрунтування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в рішенні № 905/105/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно до висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Суд зазначає, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна (п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України).
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Визначення дійсної вартості майна здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред'явлення позову з урахування грошової оцінки ринкової вартості майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Таким чином, позивачем в порушення вказаних вимог не зазначено в позовній заяві ціну позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна на час розгляду справи, визначеній відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем долучено до позовної заяви докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, що відповідає розміру судового збору, який підлягає сплаті за дві вимоги немайнового характеру. Разом з тим, заявлені позивачем є мають майновий характер і судовий збір за подання даної позовної заяви необхідно сплатити у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею сьомою Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3 028 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, оскільки позивачем не визначено ціну позову та не надано доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна, суд позбавлений можливості самостійно визначити ціну позову, а відповідно, і визначити точний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк тривалістю десять днів, починаючи з дня вручення даної ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визначення часток у майні, що є об'єктом спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець