Справа № 758/16051/24
3/758/6377/24
03 березня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
встановила :
03.12.2024 року, о 09 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, вул. Волоська,2 ОСОБА_1 застосовувала образливі вислови та нахабно себе поводила стосовно працівника поліції інспектора Маслової Т.М. та здійснила удар по службовому планшету, телефону, які перебували в руках інспектора номерними знаками свого автомобіля біля житлового будинку, на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП як вчинення дрібного хуліганства.
В судовому засіданні 28.02.2025 року ОСОБА_1 вину не визнала. Зазначила, що шукала парковку та порушила ПДР, включила аварійну сигналізацію. До неї під'їхали працівники поліції і в процесі розмови перейшли на особисте. По планшету не била, можливо була на емоціях.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Густяк М.А. просив провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зазначив, що дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції невірно кваліфіковані як дрібне хуліганство. Умислу на порушення громадського порядку і спокою інших громадян в ОСОБА_1 не було.
В судове засідання 03.03.2025 року ОСОБА_1 та її захисник адвокат Густяк М.А. не з'явились.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Густяк М.А., дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 524222 від 03.12.2024, даними протоколу затримання АЗ №140984 від 03.12.2024 року та оглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушеня, підтверджені оглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та долученим до матеріалів справи.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Доводи сторони захисту про те, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника Управління патрульної поліції у м. Києві, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_2 спілкувалась з працівниками поліції на підвищених тонах, кричала, перебуваючи в громадському місці на вулиці за адресою: м. Київ, вул. Волоська,2, тобто у публічному місці, яке знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, в присутності інших осіб, пошкодила планшет працівників поліції та телефон, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. На вимогу співробітника поліції припинити суперечку продовжувала сперечатись, вимагала швидше оформляти документи та просила неодноразово швидше їй виписувати штраф за паркування за ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко