Справа № 756/2498/25
Провадження № 1-кс/756/497/25
27 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
його захисника адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2024 року за № 12024100050003794,
І. Суть скарги
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, від 20 грудня 2025 року, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2024 року за № 12024100050003794.
зобов'язати уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП в м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Скаргу обґрунтовано тим, що 20.12.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Як зазначено у повідомленні про підозру, ОСОБА_3 10.11.2024, з метою реалізації умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, разом із ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 5, шляхом буксирування вивіз припаркований автомобіль марки «ГАЗ», моделі «3302-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску.
Проте, за твердженням сторони захисту, матеріали кримінального провадження містять докази того, що зазначений автомобіль був проданий ОСОБА_3 ОСОБА_7 , що виключає наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали скаргу з наведених у ній мотивів.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги та зазначив, що матеріали кримінального правопорушення містять переконливі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження, надані прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Частина 1 ст. 276 КПК України визначає обов'язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку:
- затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:
- прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
- анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
- найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
- зміст підозри;
- правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
- права підозрюваного;
- підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, втім системний аналіз норм, які передбачають вимоги до рішень органів досудового розслідування та прокурора, зокрема і до повідомлення про підозру як одного з таких рішень, дозволяє виокремити такі особливості цього інституту оскарження та вимоги до повідомлення про підозру, а також вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування:
- суб'єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України);
- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб'єктом;
- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України);
- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України);
- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України. Адже викладена в письмовому повідомленні підозра слугує підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, а відповідність його змісту вимогам кримінального процесуального закону є гарантією дотримання права на захист. Лише за умови належного повідомлення особі у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється, сторона захисту отримує можливості ефективно реалізовувати своє право та спростувати позицію сторони обвинувачення;
- визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав, та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.
Відповідність повідомлення про підозру вимогам кримінального процесуального закону та додержання порядку його вручення
Повідомлення про підозру від 20 грудня 2024 року містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка повідомляється про підозру, їх підписи, ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру викладене чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації. Наведені у скарзі доводи щодо відсутності у повідомленні про підозру викладу фактичних обставин, зокрема, часу та місця його вчинення, не відповідають фактичним обставинам, адже повідомлення про підозру містить відомості як про час вчинення кримінального правопорушення (10 листопада 2024 року об 11:14), так і про місце його вчинення (м. Київ, вул. Прирічна, 5).
Викладене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цих процесуальних документів.
Адвокат ОСОБА_4 не навів доводів щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру та не спростовував факту його одержання підозрюваним.
Зміст повідомлення про підозру
За версією органу досудового розслідування, наведеною у повідомленні про підозру від 20 грудня 2024 року, ОСОБА_3 10 листопада 2024 року з метою реалізації умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, разом з ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 5, шляхом буксирування вивіз припаркований автомобіль марки «ГАЗ», моделі «3302-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску.
Оцінюючи наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя зауважує, що цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї досудового розслідування.
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як встановлено слідчим суддею, обставини вивезення автомобіля марки «ГАЗ», моделі «3302-414», який перебував за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 5, не оспорюються стороною захисту. Проте, як зазначив підозрюваний, зазначений автомобіль він придбав у ОСОБА_7 , який, за твердженням останнього, діяв від імені та з дозволу фактичного власника автомобіля. Автомобіль було придбано за 400 доларів США, з яких ОСОБА_3 віддав 4 тис. грн, а решту, за домовленістю, мав віддати після передачі документів.
За таких обставин, за твердженням сторони захисту, відсутня суб'єктивна сторона складу злочину, адже ОСОБА_3 не усвідомлював, що вивезення автомобіля має протиправний характер.
На підтвердження зазначених доводів сторона захисту посилалася на протоколи допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили, що були очевидцями перемовин ОСОБА_7 з ОСОБА_3 щодо продажу автомобіля.
Крім того, адвокат послався на непослідовність показань ОСОБА_7 , наданих під час його допиту 20 грудня 2024 року та одночасного допиту з участю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Слідчий суддя враховує зазначені доводи сторони захисту, втім, вони не виключають можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення. Адже, як вбачається протоколу допиту ОСОБА_7 від 20 грудня 2024 року, він заперечив укладення будь-яких домовленостей з приводу продажу автомобіля. В ході одночасного допиту 10 лютого 2025 року ОСОБА_7 зазначив, що повідомив ОСОБА_3 виключно про місце перебування автомобіля, який не використовувався близько 3 років, що на його думку, могло свідчити про відсутність власника.
За таких обставин, враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, заволодіння автомобілем без дозволу власника, за відсутності правовстановлюючих документів чи документів, підтверджуючих повноваження ОСОБА_7 щодо розпорядження автомобілем, заперечення ОСОБА_7 щодо існування домовленостей на його продаж, орган досудового розслідування мав вагомі підставі підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що повідомлення про підозру не передбачає необхідність встановлювати обставини «поза розумним сумнівом». На цьому етапі досудового розслідування підставою для повідомлення особі про підозру є наявність обставин, які свідчать про вірогідність вчинення особою кримінального правопорушення. І слідчий суддя констатує, що такі обставини у кримінальному провадженні наявні.
Слідчий суддя погоджується з позицією сторони захисту щодо наявності в матеріалах кримінального провадження вагомих доказів, які можуть вказувати на інше пояснення встановлених обставин, аніж ті, що наведені в повідомленні про підозру. Разом з тим, ці докази не виключають версії сторони обвинувачення.
У будь-якому разі оцінка цих обставин, їх підтвердження чи спростування, всебічна перевірка версії сторони захисту, яка ґрунтується на конкретних доказах, має відбуватися на подальших стадіях кримінального провадження.
Наразі слідчий суддя лише констатує, що наведені у скарзі доводи не є достатніми для категоричного висновку про незаконність чи необґрунтованість повідомлення про підозру та його скасування.
Окремо слід зазначити, що перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру, враховуючи обставини кримінального правопорушення, кількість осіб, причетних до його вчинення, що обумовлює потребу органу досудового розслідування у продовженні досудового розслідування з метою з'ясування всіх обставин.
Висновки слідчого судді
Підсумовуючи аналіз доводів сторони захисту, слідчий суддя констатує:
- за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 20 грудня 2024 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України;
- сторона захисту не навела доводів, що повідомлення про підозру ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, та не навела переконливих доводів, які б виключали можливість вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин;
- сторона захисту не навела доводів щодо порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру та не заперечувала факту його одержання;
- станом на час розгляду скарги перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру.
Отже, враховуючи, що слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2024 року за № 12024100050003794, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1