28.02.2025 Справа № 756/1272/25
Унікальний № 756/1272/25
Провадження № 2-а/756/75/25
28 лютого 2025 року м.Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі
головуючий суддя - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Пєняєва О.І. звернувся з позовом у якому просить скасувати постанову № 764 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 20 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу 17000 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 20 січня 2025 року, стосовно нього винесено оскаржувану постанову на підставі протоколу від 20 січня 2025 рокуза обставин, що він 24 червня 2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , по повістці від 22 червня 2024 року, яку отримав під особистий підпис, чим порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Посилається, що пропущений строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП, який становить три місяці з дати скоєння.
Вважає оскаржувану постанову незаконною, прийнятою із порушенням норм діючого законодавства, просить її скасувати.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2025 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження по справі. Постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника відповідача 26 лютого 2025 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву представник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляє, що постанова є законною, прийнятою у відповідності до вимог законодавства, просить позов залишити без задоволення.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 20 січня 2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову № 764, якою визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн.
Вищевказана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 764 від 20 січня 2025 року складеного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за викликом по повістці, яку отримав особисто під підпис 22 червня 2024 року, чим порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно наявних в протоколі пояснень ОСОБА_1 зазначив, що постанову не отримав, в резерві теж відсутня. В постанові про штраф та розшук вказана невірна дата його народження.
Судом також досліджена розписка, згідно якої, ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24 червня 2024 року.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 25 липня 2024 року звернувся до начальника Оболонського УП ГУНПу м.Києві зі зверненням про доставку громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
Дослідивши оскаржувану постанову та протокол судом встановлено, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувалося, у зв'язку з його неявкою по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 24 червня 2024 року.
Суд погоджується із тим, що в діях (бездіяльності ) ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Проте, суд звертає увагу на доводи представника позивача щодо пропуску строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Положення ч.7 ст.38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате в будь-якому разі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Зі змісту норм ст.ст.38, 247 КУпАП слідує, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Як встановлено судом з досліджених доказів, обов'язок ОСОБА_1 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 виник 24 червня 2024 року. Не виконавши вимоги повістки позивач не з'явився. Початок перебігу строку притягнення особи до відповідальності, слід обраховувати з 25 червня 2024 року.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Приведеним вище приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За обставинами цієї справи ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 24 червня 2024 року. Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити.
Станом на час прийняття оскаржуваної постанови №764 від 20 січня 2025 року закінчився трьох місячний термін для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, зважаючи що оскаржувану постанову прийнято після закінчення строків, передбачених ч.7 ст.38 КУпАП, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, прийнятою із порушенням процесуальних норм підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На підставі ч. 2 ст.19, ст. 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № 764 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20 січня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку передбаченого ч.7 ст.38 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДПРОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2025 року.
Суддя І.С. Шролик