Справа: № 2а-297/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шидловський О.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції в м. Вінниці про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 30 червня 2010 року,
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора Дорожньо-патрульної служби Ніжинського Відділу Державної автомобільної інспекції в Чернігівській області Білана Б.М. серії СВ № 177836 від 28.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 30 червня 2010 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювана постанова прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією встановлено, що 21 травня 2010 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що останній 21 травня 2010 року о 13 год. 10 хв. в м. Вінниці по вул. Соборній, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 держаний номерний знак НОМЕР_1, на пішохідному переході не надав перевагу в русі пішоходу.
Постановою серії АВ № 170064 від 21 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення позивача на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн.
Обговорюючи правомірність оспорюваної постанови, судова колегія зважає на таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками, що закріплено п. 8.1. Правил дорожнього руху.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 18.1 Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Апелянт зазначає, що порушень Правил дорожнього руху не допускав.
Разом з тим, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами, як то закріплено приписами КУпАП, є, в тому числі, протокол про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, вказане не спростовує обов'язку будь-кого зі сторін довести ті обставини, на яких вони наполягають.
З огляду на викладене, оскільки правопорушення, вчинене позивачем, зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення, який є відповідним доказом його вчинення, а інші докази, які б спростували цей факт, відсутні, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення адміністративний позов.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 30 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та відповідно до ст. 171-2 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяВівдиченко Т.Р.
суддяСауляк Ю.В.