Справа: № 2а-3073/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, за апеляційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року,
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати неправомірними дій ВДВС Ічнянського РУЮ Чернігівської області по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2010 року ВП № 18406683 та скасувати її.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювана постанова прийнята відповідачем протиправно.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією встановлено, що постановою відповідача від 02.04.2010 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-11901/08 від 09.01.2009 року виданого Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ВЧ А 1479 надати ОСОБА_2 відповідь на його заяву щодо надання довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна та надати довідку про розмір грошової компенсації замість речового майна.
Боржнику за вказаним виконавчим провадженням встановлено строк добровільного виконання до 09.04.2010 року.
У зв'язку з невиконанням ВЧ А 1479 рішення суду, постановою відповідача від 06.05.2010 року на останню накладено штраф в розмірі 340,00 грн., а боржнику надано інший термін для добровільного виконання судового рішення до 15.05.2010 року.
Внаслідок повторного невиконання боржником судового рішення, постановою від 17.05.2010 року на нього накладено штраф в розмірі 510,00 грн.
Такий перебіг подій слугував для відповідача підставою для прийняття 20.05.2010 року постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Обговорюючи законність прийнятого відповідачем рішення судова колегія зважає на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно приписів ст. 18 цього Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
За правилами п. 11 ч. 1 ст. 37 вищенаведеного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Положеннями ч. 3 ст. 76 Закону встановлено, що якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Так, як зазначалося вище, задля виконання рішення відповідачем до боржника застосовувалися штрафні санкції.
Разом з тим, жодних інших заходів, що сприяють виконанню боржником рішення суду відповідачем не вчинялось.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяВівдиченко Т.Р.
суддяСауляк Ю.В.