Справа: № 2а-12408/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року,
У грудні 2009 року СПД ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо невиплати йому заборгованості по соціальному страхуванню з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 44000,00 грн. та зобов'язати відповідача відшкодувати наведену суму.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року позов залишений без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провдження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем обґрунтовано не прийнято до заліку витрати здійснені позивачем в розмірі 44000,00 грн.
З таким висновком суду не можна не погодитися виходячи з наступного.
Колегією суддів установлено, що з 09.06.2009 року на підприємстві позивача на посаді бухгалтера працювала ОСОБА_3, розмір заробітної плати якої дорівнював 10000,00 грн.
ОСОБА_3 видано Бахмацькою районною поліклінікою листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, яким останню звільнили від роботи з 19.06.2009 року по 22.10.2009 року включно.
За наслідками розрахунку листка непрацездатності, за 88 робочих днів ОСОБА_3 нараховано допомогу по вагітності та пологах в розмірі 44000,00 грн.
Відповідач, в свою чергу, згідно плану 31.07.2009 року провів ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.03.2009 року по 01.07.2009 року.
В ході ревізії відповідачем встановлено, що вищенаведені витрати проведені позивачем з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим до зарахування не прийняті витрати в розмірі 44000,00 грн.
Такі висновки відповідача судова колегія вважає обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно вимог п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 27 цього Закону страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі, встановленому ст. 21 вказаного Закону. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надавати та виплачувати застрахованим особам відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 38 вищенаведеного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Нормами ч. 1 ст. 39 Закону встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 28 цього Закону одним з обов'язків страховика є здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів, достовірністю поданих страхувальником та застрахованими особами відомостей, визначених ст.ст. 27 та 51 вищевказаного Закону.
Згідно положень ч.ч. 1 ст. 50 цього Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Натомість, позивачем ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного провадження не надано жодного доказу тому, що ним проведено виплату зазначеної допомоги ОСОБА_3
А тому, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про залишення без задоволення адміністративного позову.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяТ.Р. Вівдиченко
суддяЮ.В. Сауляк