Справа: № 2-а-852/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді -Бараненка І.І.,
суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання -Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року в адміністративній справі № 2а-852/10/0670 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про податок на додану вартість», просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області №0000951701/0 та №0000941701/0 від 01.02.2010 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, складено акт від 19.01.2010 року N 8/17-36, в якому відображено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п.19.1 ст.19 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" - за період з 1.04.2008 р. по 31.12.2008 р. занижено доход, що підлягає оподаткуванню на 118614 грн., за період з 1.01.2009 р. по 30.09.2009 р. на 19383 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість в сумі 81521 грн.
Ппідставою для встановлення перевіркою порушень в господарській діяльності позивача слугувала та обставина, що позивач зареєстрував своє майно не на суб'єкта господарювання, а на приватну особу, внаслідок чого не мав права зайво нараховувати амортизацію та відносити до валових витрат відсотки по сплаті кредиту. Також перевіряючими зазначено, що позивач не мав права відносити до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого продавцю при придбанні 24.07.2008 року нерухомого майна.
На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000951701/0 від 1.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122282 грн., з яким 81521 грн. за основним платежем та 40761 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000941701/0 від 1.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 17336 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесених податкових повідомлень-рішень з таких підстав.
26 травня 2008 року між позивачем та TOB "Агробізнес-Захід" був укладений договір купівлі-продажу 79/100 частку комплексу, що розташований за адресою : м.Андрушівка вул.Лисенко,8. Вартість придбаного майна становить 489130 грн., в т.ч. ПДВ 81521,67 грн.
Майновий комплекс був переданий позивачу 24.07.2008р. Платіжним дорученням № 1 від 24.07.2008 р. позивач перерахував продавцю - TOB "Агробізнес-Захід" 489130 грн. і отримав від продавця податкову накладну № 22 від 24.07.2008 р. на вказану суму, в т.ч. ПДВ 81521,67 грн.
В зазначених документах зазначено, що покупцем є приватний підприємець ОСОБА_3
Придбане нерухоме майно зареєстровано на ім'я власника - фізичної особи ОСОБА_3
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна" державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них здійснюється за власниками цього майна - фізичними та юридичними особами.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судом першої інстанції встановлено, що придбане позивачем нерухоме майно використовується ним в господарській діяльності.
Відповідно до пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону, у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Пунктом 8.1.2. передбачено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Згідно до п.5.2.1 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, зі сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, позивач оприбуткував на баланс підприємства як основні фонди нерухоме майно - будівлю ТОП, майстерні, підстанцію, які придбав у TOB "Агробізнес-Захід".
Платіжними дорученнями, які приєднані до матеріалів справи підтверджено, що позивач сплачував відсотки за користування кредитом, який був отриманий позивачем для господарських потреб.
З врахуванням того, що валові витрати позивача мають характер реальних витрат платника податку та повинні враховуватися в тому ж податковому звітному періоді, що й доходи, з отриманням яких ці витрати безпосередньо пов'язані, позивачем були правомірно включені до валових витрат включені амортизаційні відрахування та відсотки, сплачені за користування кредитом.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення ДШ у Андрушівському районі Житомирської області №0000941701/0 від 1.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 17336 грн. є неправомірним.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000951701/0 від 1 лютого 2010 року, з таких підстав.
Закон (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"), не дозволяє включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судом першої інстанції, податкова накладна, видана TOB "Агробізнес-Захід" відповідає вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , оскільки включає всі необхідні реквізити , а тому
вказана у них сума ПДВ правомірно внесена позивачем до складу кредиту.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає викладені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року в адміністративній справі №2а-852/10/0670 - без змін.
Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, передбачені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст даного судового рішення складений 30 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Борисюк
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 30 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ