Справа: № 2а-4984/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді -Бараненка І.І.,
суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання -Григоренко Т.І.,
за участю: позивача та представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року в адміністративній справі №2-а-4984/09/2670 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому, посилаючись на норми Конституції України, Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів», інші норми права, просила зобов'язати Державну податкову адміністрацію України: ліквідувати з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер позивача; зберегти раніше встановлену форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові); виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер позивача та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; знищити облікову картку з ідентифікаційним номером позивача та здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання); зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва: виключити ідентифікаційний номер позивача та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання); проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою, знищити облікову картку з особистими даними позивача, що була заповнена до Державного реєстру та на підставі якої були внесені дані про неї та присвоєний ідентифікаційний номер.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок недотримання позивачем порядку вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номеру, органами податкової служби відповідне питання по суті не розглядалося.
В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення позивача і представників сторін та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2009 ОСОБА_3 звернулася до Державної податкової адміністрації України із заявою про ліквідування її ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, збереження за позивачем раніше встановленої форми обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові), виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер та загальних відомостей про позивача, що містяться у Державному реєстрі та знищення облікової картки з особистими даними, що були внесені до Державного реєстру.
12.02.2009 позивач звернулася до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва із заявою, у якій просила проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою; зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові), виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер та загальні відомості заявника; знищити облікову картку з особистими даними заявника, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про нього та присвоєно йому ідентифікаційний номер до Державного реєстру.
Листом Державної податкової адміністрації України від 16.03.2009 №1134/0/29-2115 ОСОБА_3 повідомлено, що для вчинення відповідних дій позивачу необхідно звернутися до органу державної податкової служби за місцем реєстрації позивача відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944 (надалі -Порядок). Після проходження визначеної даним Порядком процедури та після видачі довідки з формою №ВЗ заявнику органом внутрішніх справ буде проставлена відмітка у паспорті (про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера).
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва листом від 20.02.2009 №1049/0/29-227 повідомила позивача, що для вирішення поставлених заявником питань їй необхідно, відповідно до Порядку звернутися до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (за місцем проживання) для заповнення заяви встановленої форми та подати копії певних документів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з урахуванням наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 №320/94-ВР, Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (надалі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями частини другої статті 5 названого Закону встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно «повідомляють про це відповідні державні органи».
Відповідно до частини третьої цієї ж статті реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по ратушах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
З метою виконання положень Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»та врегулювання питання щодо внесення відмітки до паспорта громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, розроблений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.5 Порядку відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
При цьому, пунктом 2.2 Порядку встановлено, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, пред'являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Відповідно до розділу 3 Порядку посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу. Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Положеннями розділів 4 та 5 Порядку визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №ВЗ та паспорт громадянина України. За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4 Порядку («Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», із зазначенням прізвище, ім'я та по батькові і підпису посадової особи, дати, номеру довідки за формою №ВЗ).
Окрім цього, згідно пункту 7 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ записи і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.
Відповідно до пункту 6.1 Порядку після надходження відривного корінця до форми №ВЗ від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не зверталася до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з заявою встановленої форми та необхідними документами, перелік яких встановлений Порядком.
За відсутності відповідної форми заяви ОСОБА_3 та недотриманням Порядку, яким визначена процедура вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номера, органами державної податкової служби відповідне питання по суті не розглядалось.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року в адміністративній справі №2-а-4984/09/2670 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Повний текст даного судового рішення складений 30 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Борисюк
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 30 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ