Справа: № 2а-2643/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними,-
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити дану постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно до положень ст.. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.
Відповідно до ст..ст. 14,15 вказаного Закону, позивач є страхувальником і відповідно платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями № 380,381,382,383,384,385,386,387 від 27 листопада 2009 року до позивача були застосовані фінансові санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 2053,95 гривень за відповідні періоди 2004 року по дати їх фактичного погашення 22.06.2009р. та 03.07.2009р. відповідно
11 квітня 2006 року державним виконавцем ДВС у Черняхівському районі на підставі наказу № 16/666 виданого 07.12.2005 року Господарським судом Житомирської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки в розмірі 2053,95 грн. на користь УПФУ в Черняхівському районі.
Позивачка судове рішення, після відкриття виконавчого провадження не виконала, зазначену суму недоїмки не сплатила.
Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про нарахування пені та накладення штрафів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, виноситься посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, згідно підпункту 9.3.2 пункту 9.3 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009р. №19-1) якої за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно поданої позивачкою заяви про зарахування коштів із сплаченого нею єдиного податку була погашена частина суми боргу, решту 1796,47 грн. позивачка самостійно сплатила 03.07.2009р. на рахунок УПФУ в Черняхівському районі, після чого відповідач 08.07.2009 року направив до відділу ДВС Черняхівського РУЮ повідомлення про повну сплату боргу і просив повернути виконавчий документ в зв'язку з фактичним повним виконанням.
Частинами 1,2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею, а суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.10.5 Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 29 листопада 2010 року.