Справа: № 2-а-890/09 Головуючий у 1-й інстанції: Вітер Л.А.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2009 року у справі за їх позовом до судді Черкаського апеляційного суду Захарова А.Ф. про визнання дій відповідача незаконними та такими, що перешкоджають в зверненні до суду на захист цивільних прав та майнових прав, -
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2009 року позивачам відмовлено у відкритті провадження у справі за їх позовом до судді Черкаського апеляційного суду Захарова А.Ф. про визнання дій відповідача незаконними та такими, що перешкоджають в зверненні до суду на захист цивільних прав та майнових прав.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачі подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачі звернулися до суду з позовом до судді Черкаського апеляційного суду Захарова А.Ф. про визнання дій відповідача незаконними та такими, що перешкоджають в зверненні до суду на захист цивільних прав та майнових прав.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст. 4 КАС України).
В свою чергу, відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про судоустрій України»(у редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваного рішення) суди здійснюють правосуддя самостійно, судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише Закону, а втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Таким чином, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятись за межами передбаченими Законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на те, що судді при розгляді справ не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють управлінські функції, а отже не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом цих справ.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Враховуючи те, що оскаржувані дії суду є не управлінськими, а процесуальними та такими, що вчинені суддею при виконанні ним своїх обов'язків по здійсненню правосуддя, їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду першої інстанції, ухвала суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування або зміни відсутні.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 -залишити без задоволення, а ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23.11.2010.