Справа: № 2а-16785/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Справа № 2-а-16785/09/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Попович О.В.,
Суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П.,
при секретарі Черненко О.В.,
розглянувши в судовому засіданні, без фіксування судового процесу, у відповідності до ч.1 ст. 41, адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «МС-Україна»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0061831502/0 від 19.06.09 р., першої податкової вимоги № 1/1889 від 27.09.09 р. та другої податкової вимоги № 2/2415 від 16.11.09 р., -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2010 року позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення -рішення від 19.06.2009р. №0061831502/0/27843 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Скасувано першу податкову вимогу №1/1889 від 27.09.2009р. та другу податкову вимогу №2/2415 від 16.11.2009р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
19.02.2009 року Позивачем було подано до Відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року з додатком №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).
У подальшому Позивачем було самостійно виявлено помилку в поданій декларації з податку на додану вартість за січень 2009року, а саме: в розшифровці податкового кредиту до даної декларації невірно вказано період виписки податкової накладної по контрагенту ТОВ «Трактон Промсервіс»- 01.2001р . замість 01.2009р . на суму ПДВ -34 504,99 грн.
Внаслідок виявлення вказаної помилки 18.06.2009 р Позивачем був надісланий Відповідачу уточнюючий розрахунок до вказаної податкової декларації.
Листом від 26.06.2009р. №28745/10/28-005 «Про подання податкової звітності»Відповідачем вказаний уточнюючий розрахунок не був визнаний як податкова звітність. В обгрунтування відмови Відповідачем було зазначено, що згідно Наказу ДПА України від 30.05.19997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»не відповідає порядку його подання.
13 червня 2009р. Відповідачем через кур'єрську доставку на адресу Позивача було направлено повідомлення від 12.06.2009р. №21539/10/15-205 про запрошення до 15 червня 2009р. з 09-00 до 18-00 год. для узгодження акту невиїзної документальної перевірки з питання нарахування та сплати податку на додану вартість за січень 2009 року. Вказане повідомлення не було вручено адресату.
15.06.2009 р. працівником Відповідача була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Позивача, поданої за січень 2009 року та складено Акт №62/1502/34839496 від 15.06.2009р.
Перевіркою встановлено, що згідно Додатку 5 до декларації за січень 2009 року, у Розділі ІІ -податковий кредит, до операцій з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту включено податкову накладну на загальну суму 207029,94 грн., в т.ч. ПДВ -34504,99 грн., виписану у січні 2001 року контрагентом ТОВ «Трактон Промсервіс».
Податковим органом зроблено висновок, що з урахуванням строку позовної давності у три роки, податкова накладна, виписана у січні 2001 року не може бути включена до податкового кредиту у січні 2009 року, а тому податковий кредит по декларації з ПДВ за січень 2009 року підлягає зменшенню на суму 34505,00 грн. А тому, на підставі п. 15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181-ІІІ), п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету збільшується в сумі 34 711 грн.
Примірник акта перевірки від 15.06.2009р. з супровідним листом від 16.06.2009р. був надісланий 24.04.2009р . рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача та був повернутий 27.07.2009р. з підстав «по закінченню терміну зберігання».
На підставі вказаного Акта Відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення № 0061831502/0/27843 від 19.06.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 52066,50 грн., в. т.ч. 34711 грн. -основний платіж, 17355,5 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
У зв'язку з неможливістю вручення поштового відправлення, податкове повідомлення -рішення від 19.06.2009р. №0061831502/0/27843 було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №45 від 10.08.2009р.
У подальшому Відповідачем на адресу Позивача була надіслана перша та друга податкові вимоги №1/1889 від 27.08.2009 р., яка була направлена на адресу позивача 25.09.2009р (отримана позивачем 06.10.2009 р.) та №2/2415 від 16.11.2009 р. з вимогою сплати податкового боргу в сумі 52 066,48 грн.
У відповідності до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Пунктом 6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону передбачено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Згідно з п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Однак, колегія суддів вважає неправомірними дії Відповідача через наступне.
У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем було допущено описку у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009. Вказана помилка була виправлена ним шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п.п.4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем було неправомірно відмовлено у прийнятті уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за січень 2009року.
Крім того, висновки Відповідача щодо спливу строку позовної давності по податковій накладній отриманій позивачем від ТОВ «Трактон Промсервіс»- 01.2001 р. спростовується даними реєстрації Позивача у якості платника ПДВ. Так, позивач був зареєстрований з 10.04.2007 року.
У відповідності до п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи встановлення факту допущення Позивачем описки у поданій декларації, наявності податкової накладної,яка підтверджує право Позивача на формування податкового кредиту та подання уточнюючого розрахунку, Відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення -рішення № 0061831502/0/27843 від 19.06.2009 р. та перша та друга податкові вимоги №1/1889 від 27.08.2009 р. та №2/2415 від 16.11.2009 р. відповідно.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає неправомірними дії Позивача, а висновки суду першої інстанції -обгрунтованими
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст.2, 10, 11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.В. Попович
Судді: К.А. Бабенко
В.П. Мельничук
Повний текст виготовлено: 09.11.2010 року