"23" листопада 2010 р. Справа № 07/194-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О. А., суддя Такмаков Ю.В. , суддя Барбашова С.В.
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача -Демченко А.І. (дов. №10/2 від 23.11.2010 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Трейд", смт. Буди, Харківський район, Харківська область (вх. № 3544 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.10 р. у справі № 07/194-10
за позовом ТОВ "Лебединський м"ясокомбінат" м. Лебедин
до ТОВ "Жнива Трейд" смт. Буди
про стягнення 5 899,61 грн.,-
Позивач, ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути на свою користь з відповідача, ТОВ "Жнива Трейд", 4386,00 грн. основного боргу, 171,05 грн. пені, 26,75 грн. 3% річних, 1315 грн. 75 коп. штрафу, а всього: 5833 грн. 82 коп. за договором купівлі продажу № 20/1 від 07.09.2009 р., а також 102 грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2010 р. по справі № 07/194-10 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Жнива Трейд" на користь ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" - 4386,00 грн. основного боргу, 171,05 грн. пені, 26,75 грн. 3% річних, 1315,75 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ "Жнива Трейд", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 21 вересня 2010 року по справі № 07/194-10 та прийняти нове рішення, яким розірвати договір купівлі - продажу № 20/1 від 07.09.2009 р. При цьому будь-яке правове та документальне обґрунтування по суті господарського спору відсутнє. Заявник скарги зазначає, що судом першої інстанції неправомірно було повернуто зустрічну позовну заяву.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в призначене судове засідання апеляційної інстанції 23 листопада 2010 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, докази його належного повідомлення про час та місце розгляду справи знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 07.09.2009 р. між сторони був укладений договір купівлі-продажу № 20/1 (надалі -договір), за яким продавець (позивач) зобов'язувався передавати у власність) покупця (відповідача) товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
Згідно з п. 3.2. договору перехід права власності відбувається в момент поставки /оплати/ відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності з умовами договору купівлі-продажу № 20/1 від 07.09.2009 р. відповідачем було отримано від позивача товар на суми 4386,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000506 від 29 квітня 2010 р. та довіреністю ТОВ "Жнива Трейд" № 230401 від 23.04.2010 р. на отримання від ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" цінностей.
При цьому, під час розгляду справи факт отримання товару на зазначену суму відповідачем не спростований.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У п. 4.2. договору було визначено порядок розрахунків, а саме - розрахунок товару, здійснюється за фактом поставки в безготівковому порядку з моменту поставки товару, за попередню оплату товару.
Судом також встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань отриманий товар на суму 4386,00 грн. не сплатив, і таких доказів до суду не надав.
Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорювана, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, аргументованих заперечень не представив, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, та беручи до уваги положення ст.ст. 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4386,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також було пред'явлено до стягнення 171,05 грн. пені, 26,75 грн. 3% річних, 1315 грн. 75 коп. штрафу, нарахованих на підставі п.п. 6.4, 6.5 Договору.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.4. договору у випадку порушення відповідачем строків виконання обов'язку з оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу за кожен день прострочення неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу.
Пунктом 6.5. договору було передбачено те, що за односторонню необґрунтовану відмову оплати товару через 14 днів після настання строку для оплати покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 30% від суми боргу.
Суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, а також враховуючи, що штрафні санкції (пеня та штраф) нараховані на підставі п. п. 6.4, 6.5 Договору, підтверджуються наданим розрахунком та відповідають вимогам чинного законодавства, правомірно визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення 171,05 грн. пені, 26,75 грн. 3% річних, 1315 грн. 75 коп. штрафу такими, що підлягають задоволенню.
З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та узгоджуються з приписами норм чинного законодавства
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому зазначає, що господарським судом неправомірно було повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "Жнива Трейд" про розірвання спірного договору купівлі-продажу № 20/1 від 07.09.2009 року, яка обумовлена, як вважає заявник, істотними змінами обставин, якими ТОВ "Жнива Трейд" керувалось при укладенні договору.
В той же час, відповідачем не представлено жодного обґрунтування позиції по суті заявлених позовних вимог, не наведено жодного аргументу стосовно наявної у нього заборгованості за договором купівлі-продажу № 20/1 від 07.09.2009 року в сумі 4386,00 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що судом першої інстанції відповідно до частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, були створені сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства: сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи; ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2010р. розгляд справи відкладено, враховуючи у тому числі нез'явлення представника відповідача в судове засідання, а також в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 25 серпня 2010 року відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням на підставі ст. 22 ГПК України про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи для надання відзиву на позовну заяву (а.с. 30).
Дане клопотання було судом задоволено, 30 серпня 2010 року представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи, копію договору отримав, що підтверджується відміткою уповноваженого представника ТОВ "Жнива Трейд" -Шпаковським Д.І.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2010 року відповідачем була отримана ухвала господарського суду Харківської області від 03 вересня 2010 року по справі № 07/194-10 про повернення зустрічного позову.
Однак, відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав відзив на позов і витребувані судом документи, не брав участі у судових засіданнях першої інстанції, ніяким чином не сприяв всебічному та повному з'ясуванню всіх обставин справи при розгляді справи в суді.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Отже, будучи достеменно обізнаним щодо предмету позовних вимог -стягнення заборгованості за отриманий товар - відповідач взагалі не надав ні до місцевого господарського спору, ні до суду апеляційної інстанції жодного документального обґрунтування по суті даного господарського спору.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність повернення судом першої інстанції зустрічної позовної заяви не має ніякого відношення до суті рішення, яке ним оскаржується, що свідчить про юридичну необізнаність осіб відповідальних за правову роботу товариства.
До того ж, відповідач був не позбавлений можливості оскаржити ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви в установленому законом порядку.
Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не скористався, не надав документальне та матеріальне обґрунтування своєї позиції по справі та будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача, а також не надав доказів на підтвердження поважності причин його відсутності у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги.
Отже, такі дії відповідача свідчать про неналежне юридичне супроводження участі товариства у господарському процесі та недобросовісне використання ТОВ "Жнива Трейд" процесуальних прав, оскільки саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду, та є на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом, що є підставою для винесення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень.
Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 21 вересня 2010 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Трейд", смт. Буди, Харківський район, Харківська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2010 р. по справі № 07/194-10 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О. А.
Суддя Такмаков Ю.В.
Суддя Барбашова С.В.
Повний текст постанови підписано 25 листопада 2010 року