Іменем України
25 листопада 2010 року Справа № 2-5/5235-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.09.10, приватне підприємство "Крим-Автолік";
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 928 від 28.07.10, ОСОБА_4;
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 3714 від 30.08.09, ОСОБА_5;
третьої особи: не з'явився, відділ державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Сімферопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 27 вересня 2010 року у справі № 2-5/5235-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до приватного підприємства "Крим-Автолік" (пров. Виробничий, 8,Сімферополь,95001)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_3)
третя особа: відділ державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Сімферопольської міської ради (пр. Кірова, 52,Сімферополь,95000)
про визнання недійсною державної реєстрації та стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди
Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів: приватного підприємства "Крим-Автолік", ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи: відділ державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Сімферопольської міської ради про визнання недійсною державної реєстрації та стягнення 20000, 00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, діями відповідачів йому спричинена моральна шкода.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 27 вересня 2010 року у справі № 2-5/5235-2009 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідачів: приватного підприємства "Крим-Автолік", ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи: відділ державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Сімферопольської міської ради про визнання недійсною державної реєстрації та стягнення 20000, 00 грн. моральної шкоди провадження по справі припинено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 27 вересня 2010 року у справі № 2-5/5235-2009 та направити справу на новий розгляд у господарський суд Автономної Республіки Крим.
Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що господарський суд першої інстанції невірно дав оцінку тому, підвідомчості якого суду підлягає розгляд даної справи.
У судове засідання, призначене на 25 листопада 2010 року, з'явився представник відповідачів та надав свої заперечення до апеляційної скарги. Представник позивача не з'явився.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи те, що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Переглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції встановив, що фізична - особа підприємець ОСОБА_2 не може бути стороною у господарському процесі а також дійшов висновку про припинення провадження у справі у зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Частиною першою пункту першого статті 63 Господарського кодексу України встановлено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).
Пунктом першим статті 79 Господарського кодексу України чітко дано тлумачення поняття господарського товариства, а саме: господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
У випадках, передбачених Господарським кодексом України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Тобто, приватне підприємство «Крим-Автолік»не є господарським товариством в розумінні Господарського кодексу України.
Судова колегія погоджується із висновками господарського суду першої інстанції про те, що дана справа непідвідомча господарським судам України.
Більш того, з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств, Пленум Верховного Суду України у Постанові за № 13 від 24 жовтня 2008 року постановляє дати судам такі роз'яснення, зокрема: пункт 3: не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту четвертого частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.
Також, всупереч доводам заявника апеляційної скарги щодо ухвали Центрального районного суду міста Сімферополя від 08 серпня 2009 року по цивільній справі за № 2-4597/09, слід зазначити, що відповідно до частини 1 пункту 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Більш того, на даний момент вказана вище ухвала Центрального районного суду міста Сімферополя набула законної сили та ані сторони по даній справі, ані будь яка зацікавлена особа цю ухвалу у встановленому законом порядку не оскаржили, цей факт не спростовує і сам позивач.
До того ж, судова колегія вважає, що не можна застосувати норму частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо ухвали Центрального районного суду міста Сімферополя по цивільній справі від 08 серпня 2009 року по цивільній справі за № 2-4597/09 до даної справи, на тих підставах, що ухвала Центрального районного суду міста Сімферополя від 08 серпня 2009 року по цивільній справі за № 2-4597/09 є процесуальним документом, який виданий на підставі пункту 2 статті 208 Цивільного процесуального кодексу України, яким чітко встановлено, що питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Тобто у цивільному процесі рішення суду - це акт суду, яким вирішується спір по суті. У кожній справі суд кожної інстанції може постановити лише одне рішення. Лише одне рішення може набрати законної сили. А поняття «судове рішення»вживається як загальне стосовно ухвали та рішення суду. Таким чином, поняття «судове рішення»та «рішення суду»не є тотожними, як можна було б припустити, оскільки ухвала теж є судовим рішенням.
З огляду на викладене, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про припинення провадження у даній справі.
Керуючись статтями 101, п.1 ст.103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 27 вересня 2010 року у справі № 2-5/5235-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Г.К. Прокопанич
І.В. Черткова