01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.11.2010 № 23/384
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондратової І.Д.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Марченко Ю.О.- пред. з дов. № б/н від 11.10.2010 р.,
від відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Дункан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2010
у справі № 23/384 ( .....)
за позовом ТОВ "Дункан"
до ТОВ "Експортно-діловий центр "Актив"
про стягнення 30604,80 грн.
У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дункан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-діловий центр "Актив" про розірвання договору доручення № 3 від 05.03.2009 р. та стягнення 30604,80 грн.
До прийняття рішення у справі позивач подав заяву про зміну позовних вимог, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-діловий центр "Актив" 30000,00 грн. як авансовий платіж, 604,80 грн. як штрафні санкції за 72 дні прострочення за договором доручення № 3 від 05.03.2009 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на те, що позивачем не доведено істотності порушень договору № 3 від 05.03.2009 р. з боку відповідача. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором у повній мірі не виконав, авансовий платіж у розмірі, передбаченому договором не перерахував, доказів передачі документів необхідних для виконання договору не надав.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. у справі № 23/384 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-діловий центр "Актив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан" суму у розмірі 30604,80 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги відзначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що позивач належним чином виконав умови договору, а відповідач в порушення умов договору протягом 60 робочих днів не виконав свої зобов'язання, відповідно позивач має право вимагати стягнення коштів за даним договором.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. № 01-23/1/6 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 23/384 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя - Кондратова І.Д., судді:, Григорович О.М., Попікова О.В.
Представник позивача через загальний відділ документального забезпечення суду подав доповнення до апеляційної скарги, в судовому засіданні 30.11.2010 р. апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через загальний відділ документального забезпечення суду подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 28.09.2010 р. № 23/384 як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору доручення № 3 від 05.03.2009 року (надалі - договір доручення) відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-діловий центр "Актив" (надалі - повірений) зобов'язувалося від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан" (надалі - довіритель) вчинити наступні дії: погодити проект капітального ремонту з переплануванням та реконструкцією будівлі Авто центру "Дункан-Моторс" за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26-д і Генплану в пожежній інспекції, СЕС, охороні праці, комплексній державній інвестиційній експертизі, ДАІ, відділі земельних ресурсів, інституті Генплану, Київглавархітектурі; отримати дозвіл на початок ремонтно-будівельних робіт в інспекції архбудконтролю; ввести в експлуатацію з підписанням акту готовності та одержання свідоцтва про введення в експлуатацію з затвердженням в інспекції архбудконтролю.
У відповідності до пункту 7.1 договору доручення повірений зобов'язувався виконати доручення згідно календарного плану підписаного двома сторонами, який є невід'ємною частиною даного договору.
Колегією судді встановлено, що на виконання умов договору сторонами укладено додаток № 3 (календарний план).
Суд першої інстанції відзначив, що із змісту зазначеного додатку не можливо встановити які саме строки встановлено на виконання завдань передбачених договором № 3 від 05.03.2009 року. Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до календарного графіку сторони погодили, що термін виконання допроектних робіт з отриманням : розпорядження КМДА, містобудівні умови та обмеження, топоплан М 1 :500, топоплан М:2000, технічні умови становить - 60 робочих днів, при умові виконання пункту 3.1 договору; термін виконання проектних робіт згідно завдання на проектування та виконання пунктів 3.4, 3.5, 3.6, 2.1 - 40 робочих днів, термін погодження проекту, генплану, одержання дозволу на початок будівельних робіт в інспекції ДАБК, оформлення акту готовності та свідоцтва - 60-80 робочих днів.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що зазначені висновки суду першої інстанції не вплинули на правильність прийняття рішення про відмову у позові.
Зокрема, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 30000,00 грн., в зв'язку з неналежним виконанням повіреним умов договору доручення, зокрема, порушення строків виконання дій, на вчинення яких він був уповноважений позивачем.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, несвоєчасне виконання повіреним зобов'язань за договором є наслідком прострочення довірителя (кредитора) щодо перерахування авансового платежу в розмірі, який погоджений сторонами у пункті 4.2 договору.
Відповідно до пункту 4.2 договору сторони погодили, що замовник у 3-денний термін, починаючи з дня підписання договору зобов'язується здійснити авансовий платіж у розмірі 80 % загальної вартості робіт або в сумі 135440,00 грн.
Позивач на виконання умов договору перерахував кошти в сумі 30000,00 грн. (20000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1756 від 19.11.2009 р. та 10000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1931 від 22.12.2009 р.). Зазначені обставини свідчать про те, що позивач (довіритель) не виконав свої зобов'язання щодо перерахування авансу в сумі 135440,00 грн.
Крім того, за змістом пункту 3.1 договору довіритель зобов'язувався оформити довіреність на повіреного з наданням права вчиняти дії для виконання п. 1.1 даного договору.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази виконання позивачем зазначеної умови договору.
При цьому, довіреність № 15 від 02.03.2009 р. (а.с. 53, т. 1) та № 14 від 02.03.2009 р. (а.с. 52, т. 2) не визнаються судом апеляційної інстанції як належні докази в розумінні статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останні видані від імені Суб'єкта підприємницької діяльності Білик Ніни Максимівни Авраміч Марії Іванівні та Грабовському Андрію Володимировичу, які не є сторонами у договорі доручення № 3 від 05.03.2009 року, що є предметом спору у даній справі.
Згідно частини 1 статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Так, згідно частини 3 статті 220 Господарського кодексу України визначено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до пункту 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку невиконання довірителем своїх зобов'язань з перерахування авансу в сумі 135440,00 грн. та оформлення довіреності надають відповідачу право призупинити виконання зустрічного зобов'язання щодо вчинення дій, які передбачені пунктом 1.1 договору.
За відсутності порушень умов договору повіреним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача авансу в сумі 30000,00 грн. та 604,80 грн. штрафних санкцій.
Доводи скаржника, які викладені в доповненні до апеляційної скарги про те, що він правомірно відмовився від договору, а відповідно має право вимагати повернення сплачених коштів, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється в разі відмови довірителя або повіреного від договору. Ця підстава припинення договору доручення є безумовною, оскільки згідно з частиною 2 статті 1008 Цивільного кодексу України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення в будь-який час, а відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. При цьому, за змістом частини 3 статті 1008 Цивільного кодексу України, якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення про односторонню відмову від договору. Лист від 15.04.2010 р., на який посилається позивач, не визнається колегією суддів, як належний доказ відмови позивача від договору доручення, оскільки зі змісту останнього вбачається, що даний лист є пропозицією довірителя про розірвання договору у відповідності до статей 188, 206, 217 Господарського кодексу України, в зв'язку з неналежним виконанням повіреним своїх обов'язків.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, і інших доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дункан" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 року у справі № 23/384 - без змін.
Матеріали справи № 23/384 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді