01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.11.2010 № 09/1082
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Шпічка М.І., довір. у справі
від відповідача - Не з'явився , належинм чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Христинівка-Агро"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2010
у справі № 09/1082 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства компанії "Райз"
до ТОВ "Христинівка-Агро"
про стягнення 86577,07 грн.
У червні 2010р. Закрите акціонерне товариство «Райз» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро» про стягнення з відповідача 86577,07 грн., з яких : 26969,89 грн. простроченого боргу з оплати за отриманий товар, 10530,82 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 3227,53 грн. пені, 45848,83 грн. збитків та судових витрат. У процесі розгляду справи позивач уточнив вимоги і просив стягнути з відповідача 53757,13 грн., у тому числі: 31304,02 грн. основного боргу, 13688,00 грн. відсотків за неправомірне користування коштами та 8765,11 грн. збитків.
Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову . Поряд з цим вважав обґрунтованим розмір боргу станом на 07.11.2008 року в обсязі 17497,46 грн., а з урахуванням змін курсу гривні до долару США на 01.06.2010 року визнавав заборгованість у розмірі 27459,23 грн. Заявлені вимоги про відшкодування збитків вважав обґрунтованими в обсязі 7688,60 грн. а розмір відсотків - визнавав на суму 11974,03 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2010р., повний текст якого підписано 09 серпня 2010 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь публічного акціонерного товариства компанії “Райз” 17185,86 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, включаючи товарний кредит, 4406,04 грн. договірних відсотків, 8765,11 грн. договірних збитків та 386,32 грн. судових витрат. В решті вимог - відмовлено .
Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду , відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, а у позові відмовити у цілому.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2010 року у складі колегії: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Поляк О.І., Кропивна Л.В. апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.11.2010 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року №01-23/1/2 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному та судді Поляк О.І. у відпустці) були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., суддів - Зеленін В.О., Буравльов С.І.
У судове засідання з'явилися представник позивача, відповідач , який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, - не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, які взяли участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановив суд першої інстанції , підставою позову стало невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 20 лютого 2008 року поставки №8254004/19(надалі - Договір) з оплати вартості переданого йому позивачем, на умовах товарного кредиту у розмірі 12,4 відсотки річних ,товару - насіння сільськогосподарських культур та засобів захисту рослин.
Відповідно до п.2.1 Договору вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) становить ціну договору в гривнях з визначенням її грошового еквіваленту в іноземній валюті. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.
Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини)( пункт 2.1 Договору)
Згідно п.2.4 Договору термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем авансом, вказаний в додатку №1 до Договору.
Відповідно до п.2.6 Договору товар (його вартість (ціна) в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.7-2.12 Договору та в додатку №1а. За умовами Договору загальна вартість (ціна товару, оплату якої відстрочено) становила 144936,76 грн., еквівалент загальної вартості -28700,35 доларів США, ціна договору (з урахуванням нарахованих процентів) -222618,29 грн., еквівалент ціни -44082 долари США.
Крім того у Додатку №1 до Договору визначений товар, за який покупець має сплатити попередні платежі до 01.03.2008 року, загальною ціною товару у розмірі 96926,08 грн., що у доларовому еквіваленті становить 19058,63 долара США.
Апелянт, оскаржуючи прийняте судом першої інстанції рішення , посилався на ту обставину, що суд безпідставно погодився з доводами позивача щодо розміру заборгованості відповідача по сплаті процентів за користування товарним кредитом. За твердженням апелянта, підставою для оплати процентів за користування товарним кредитом , за умовами пункту 2.7. Договору , мали бути підписані обома сторонами акти надання (прийому-передачі) послуг, тоді як акти, підписані обома сторонами, позивачем не були надані.
Проте, такі доводи апелянта судова колега суду апеляційної інстанції до уваги не приймає і відхиляє , з огляду на те, що умови Договору, на які посилався відповідач, не ставлять обов'язок оплати відповідачем товарного кредиту у залежність від факту підписання сторонами актів надання (приймання-передачі ) послуг , адже нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється у відповідності до п.п.2.7-2.12 Договору та додатку №1а до нього покупцем , а проценти підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. Такими датами є відповідно 01.09.2008р. та 01.10.2008 р.
Таким чином, місцевим господарським судом вірно застосовані умови договору, які стосувалися зобов'язань покупця щодо дат оплати відстрочених платежів згідно Додатку №1а ,а саме: 14350,17 доларів США, строк нарахування процентів 123 дні, річна ставка 8%, сума нарахованих процентів 386,86 доларів США, дата оплати 01.09.2008 року; 14350,17 доларів США, строк нарахування процентів 153 дні, річна ставка 8%, сума нарахованих процентів 481,22 долара США, дата оплати 01.10.2008 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції , підтверджується наявними у справі видатковими накладними, довіреностями , виданими відповідачем своєму представнику на отримання товару , у період з 28 березня 2008 року по 27 червня 2008 року позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 241314,74 грн., тоді як відповідачем сплачено 240857,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків, наступним чином : 07.03.2008 року -6189,50 грн.; 28.03.2008 року -49667,50 грн.; 29.08.2008 року -85000,00 грн.; 30.09.2008 року -20000,00 грн., 03.11.2008 року -20000,00 грн. та 07.11.2008 року -60000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , який спростовував надані позивачем розрахунки розміру суми основного боргу з мотивів їх невідповідності іншим матеріалам справи, у тому числі невідповідності актам звірки взаєморозрахунків станом на 08.10.2008 року, на 01.12.2009 року і на 01.04.2010 року, і оцінив ці розрахунки як неправомірно завищені кредитором , за рахунок того, що останній в односторонньому порядку зарахував сплачені боржником кошти у рахунок погашення основного боргу на погашення нарахованих кредитором оплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом .
Свої доводи місцевий господарський суд правомірно обґрунтував відсутністю відображення у бухгалтерському обліку кредитора такого зарахування.
Судова колегія, погоджуючись із наведеними мотивами попередньої судової інстанції, звертає увагу на те, що порядок черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням не поширюється на випадки , коли в межах одного зобов'язання боржника є заборгованість за різні періоди, якщо платіж не погашає повністю один із видів заборгованості.
Товарним кредитом є товар, переданий у власність на умовах відстрочення кредитного розрахунку на визначений строк та під процент.
Умови пункту 2.12 Договору , які помилково оцінені судом першої інстанції як недійсні у вказаній за Договором редакції , передбачали , що у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів з користування товарним кредитом, в другу чергу -в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами (п.7.5) та штрафу, а сума, що залишається, зараховується в рахунок оплати вартості товару. В решті випадків, кошти зараховуються наступним чином: в першу чергу -в рахунок оплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом, строк сплати яких настав та прострочених з оплатою, в другу чергу -в рахунок оплати вартості (ціни) товару, в третю чергу -в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами, в четверту чергу -в рахунок сплати штрафних санкцій.
Утім, визначення кредитором на власний розсуд , яка саме заборгованість погашається , порушує права платника (боржника у зобов'язанні) на його грошові кошти, тим більше , що кредитор не зробив боржникові письмової заяви про таке зарахування (по аналогії із ст. 601 ЦК України) і не вказав боржникові період , у який внаслідок зарахування сплачених боржником сум припинився обов'язок по сплаті процентів .
За таких обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що розмір тіла боргу становить 17185,86 грн. за поставлений відповідачу на підставі договору товар, включаючи товарний кредит, який підтверджений актом звірки взаємних розрахунків за станом на 01.04.2010 року.
В силу частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання є , зокрема, господарські (цивільні) санкції, передбачені Господарським та Цивільними кодексами України.
Перевіривши подані позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача господарських та цивільних санкцій , та висновки суду попередньої інстанції з цього о приводу , судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції у тому , що обґрунтованими слід визнати нарахування 28 % річних на суму 4406,04 грн., з розрахунку: з 02.10.2008 по 02.11.2008 -32 дні від суми боргу 84841,54 грн. - 2082,67, з 03.11.2008 по 06.11.2008 - 4 дні від суми боргу 64841,54 грн. - 198,96 та з 07.11.2008 по 01.06.2010 -572 дні від суми боргу 4841,54 грн. - 2124,41.
Зважаючи на умови п.7.4 Договору, на підставі якого позивачем розраховані збитки, і за яким розмір збитків у твердій сумі визначений - 10% від неоплаченої вартості ціни товару за перший повний чи неповний місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення, за період з листопада 2008 року по травень включно 2010 року позивач вправі вимагати від відповідача 24604,13 грн. , проте, було заявлено до стягнення лише 8765,13 грн. , відтак, висновок суду першої інстанції з цього приводу є умотивованим та розрахунково доведеним.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої вірно встановив обставини справи, повно та об'єктивно проаналізував наявні у справі докази і дав їм правильну юридичну оцінку, окрім висновку про невідповідність умовам Договору у частині п. 2.1.2 вимогам закону , через що цей висновок слід включити з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого судом першої інстанції рішення відсутні.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 49 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро» залишити без задоволення , а рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2010р., повний текст якого підписано 09 серпня 2010 року, у справі № 09/1082 - без змін.
Матеріали справи 09/1082 повернути місцевому господарську суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .
Головуючий суддя
Судді
16.11.10 (відправлено)