10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"23" листопада 2010 р. Справа № 12/155-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Будішевської Л.О.
Веденяпіна О.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гук А.Р. (довіреність №161 від 01.11.2010р.),
від відповідача: Чишок О.М. (довіреність від 11.01.2010р.),
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "11" червня 2010 р. у справі № 12/155-09 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" (м. Київ)
до закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" (м. Вінниця)
про стягнення 27379,12 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.06.2010р. у справі №12/155-09 позов спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" до закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" про стягнення 27379,12 грн. задоволено частково.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" на користь спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" 21052,54 грн. боргу, 70,94 грн. три відсотка річних, 5,40 грн. втрат від інфляції, 568,94 грн. витрат по сплаті державного мита, 183,57 грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" до державного бюджету України 1000,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на нього судом.
Стягнуто з спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" до державного бюджету України 1000 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на нього судом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, закрите акціонерне товариство "Укренергохімізоляція" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказав, що позивач, подавши 25.03.2010р. заяву про зменшення та уточнення позовних вимог порушив ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки одночасно змінив предмет та підставу позову.
Зазначив, що акти прийому-передачі опалубки №10 від 17.07.2009р., №10б від 17.07.2009р., №10в від 27.07.2009р., №10г від 20.08.2009р. та №10д від 08.09.2009р. складені з порушенням вимог п.п. 13, 16, 18, 40 Інструкції П-7, якими передбачено, що продукцію приймає уповноважена на те особа, яка несе відповідальність за дотриманням правил прийому продукції. У разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, тари чи упаковки стандартам, технічним умовам, кресленням, договору або даним, вказаним на маркіровціта в супутніх документах, отримувач повинен був призупинити прийом товару.
Крім того, повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) не пізніше 24 годин, а по відношенню до продукції, яка швидко псується - зразу ж після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, тари чи упаковки стандартам.
На думку скаржника, судом безпідставно стягнуто з відповідача 1000,00 грн. штрафу за невиконання вимог суду, оскільки закрите акціонерне товариство "Укренергохімізоляція" надало суду усі необхідні для вирішення спору докази, у разі невиконання вимог суду надавало відповідні пояснення, а обов"язок складання актів звірки розрахунків судом було покладено на позивача.
Представник відповідача в засіданні суду підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
03.03.2009р. між спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" та закритим акціонерним товариством "Укренергохімізоляція" укладено договір оренди №2175/ЛО, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу опалубку на загальну суму 748116,49 грн.
Згідно з п. 1.1 договору відповідач зобов"язався проводити орендну плату на умовах, визначених в додатках до даного договору.
Комплектація та договірна вартість опалубки зазначена в додатках до договору (п.1.2 договору).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що передача опалубки в оренду здійснюється на умовах FCA м. Київ, склад орендодавця (вул. Автозаводська, 18-а), відповідно міжнародним правилам "Інкотермс-2000".
Відповідно до п. 1.4 договору на весь період дії договору опалубка є власністю орендодавця. Даний договір не являється договором фінансового лізингу.
Згідно п.2.1 договору строк оренди опалубки, строки передачі опалубки з моменту оплати першого орендного платежу, розмір орендних платежів встановлюються у додатках до договору.
Розділом 3 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема, орендар зобов'язується провести перший орендний платіж в розмірі, зазначеному в додатках до договору. Наступні орендні платежі орендар зобов'язується сплачувати протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку на їх оплату. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на рахунок орендодавця (п. 3.1.1 договору).
Пунктом 3.1.3 договору встановлено, що орендар зобов'язується прийняти опалубку від орендодавця на протязі п'яти днів з моменту настання строку її передачі в оренду, встановленого в додатках до договору.
По закінченню строку оренди, орендар зобов'язується у строки, погоджені сторонами, здати опалубку і тару представнику орендодавця з будмайданчика в комплекті, оплатити вартість комплектуючих опалубки, якщо ці комплектуючі не здані орендодавцю або знаходяться у стані, який не підлягає відновленню, оплатити вартість ремонту опалубки, яка здана в несправному стані, що зафіксовано актом здачі опалубки на склад орендодавця, по критеріям, наведеним в таблиці п.3.1.8 договору.
У випадку, якщо дія договору припиняється достроково (розділ 7 договору), а також, якщо орендатор не сплатив орендну плату протягом одного місяця з моменту виставлення чергового рахунку (п. 3.1.1 договору), останній зобов'язується на протязі п'яти робочих днів здати опалубку на склад орендодавця в комплекті, згідно додатків та у відповідності з вимогами п.п. 4.2., 4.3., оплатити вартість комплектуючих, якщо ці комплектуючі не здані орендодавцю або знаходяться у стані, який не підлягає відновленню та оплатити збитки, які були спричинені діями або бездіяльністю орендаря (п.3.1.9 договору).
Згідно з п. 4.4 договору передача опалубки в оренду, а також її повернення оформлюється двостороннім актом прийому-передачі по кількості та якості, який має бути підписаний уповноваженими представниками сторін із зазначенням дати початку та закінчення прийому-передачі.
Розділом 5 договору встановлено відповідальність сторін, зокрема, у випадку несвоєчасного повернення опалубки та/або її частини по п.п. 3.1.8, 3.1.9 орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості опалубки, або її частини за кожен день прострочення орендної плати, а також продовжує перераховувати орендні платежі відповідно до рахунку.
Відповідно до п.5.4 договору об'єкт оренди підлягає поверненню орендарем на протязі п'яти робочих днів у випадку несплати чергової орендної плати протягом одного місяця.
Пунктом 7.1 встановлено, що договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця шляхом письмового повідомлення за умови, якщо орендар порушив або не виконав зобов'язання по п.3.1 даного договору.
Згідно з п. 8.4 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (повернення всієї опалубки на склад, сплати всіх належних по договору платежів.
У додатках до договору №1 від 03.03.2009р., №2 від 07.04.2009р. та №3 від 21.04.2009р. сторони вказали найменування предмету оренди та передбачили, що у разі неповернення опалубки до вказаного строку, договір оренди автоматично продовжується до дати здачі опалубки на склад, що підтверджується актом приймання-передачі.
Згідно з актами прийому-передачі позивач передав, а відповідач отримав в оренду опалубку, якою відповідно до умов договору, зокрема щодо автоматичної пролонгації дії договору, користувався з 16.03.2009р. по 08.09.2009р. Згідно з додатком №1 до договору орендна плата складала 1014 грн., згідно з додатком №2 до договору - 5 грн., згідно з додатком №3 до договору - 9,85 грн., внаслідок чого вартість оренди склала 181878,35 грн.
Всього відповідачем сплачено 181875,35 грн. орендної плати, з яких 154298,35 грн. до подання позову та 27580,00 грн. - після подання позову. Крім того, станом на 11.11.2009р. відповідачем сплачено вартість втраченої опалубки в сумі 8185,00 грн.
Згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) ремонт орендованої відповідачем опалубки становить 21052,54 грн.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про оплату ремонту орендованої опалубки в сумі 21052,54 грн.
У відповіді №482/01 від 20.07.2009р. відповідач заборгованість визнав частково в розмірі 37038,42 грн., зобов'язався повернути опалубку до 03.08.2009р. та сплатити дану заборгованість до 31.08.2009р. (а.с. 23 т.1).
Таким чином, заборгованість відповідача за договором оренди становить 21052,54 грн. вартості оренди опалубки, а також, в порушення вимог п. 3.1.9 договору відповідач до 05.06.2009р. не повернув, у зв"язку з чим заборгованість відповідача склала 66817,54 грн.
У вересні 2009 року в зв"язку з тим, що орендар свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, неналежним чином та із простроченням, спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" про стягнення 73144,12 грн. з яких: 66817,54 грн. боргу за лізинговими платежами, 2408,74 грн. втрат від інфляції, 435,32 грн. 3 % річних та 3482, 52 грн. пені.
02.03.2010р. позивачем подано до суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з відповідача 27379,12 грн., з яких: 21052,54 грн. сума боргу за ремонт опалубки, 2408,74 грн. інфляційних втрат, 435,32 грн. - 3% річних та 3482,52 грн. пені.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Так, підстави виникнення цивільних прав та обов'язків унормовано главою 2 Цивільного кодексу України.
Загальні засади цивільного законодавства грунтуються зокрема на свободі договору (ст. 3 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до статті 11 зазначеного Кодексу, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язані вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язань можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбаченим законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частинами 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язань; належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
Статтею 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 779 ЦК України наймач зобов"язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого його борг перед позивачем становить 21052,54 грн. вартості ремонту опалубки.
Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 21052,54 грн., оскільки закритим акціонерним товариством "Укренергохімізоляція" зобов"язання з оплати пошкодженої опалубки виконано не було.
Позивачем за неналежне виконання зобов'язань нараховано до стягнення за період з 30.04.2009р. по 09.09.2009р. 2408,74 грн. інфляційних втрат, 435,32 грн. - 3% річних та 3482,52 грн. пені (а.с. 6 т.1).
В матеріалах справи містяться копії рахунків (а.с. 78-80 т. 1), відповідь відповідача на претензію позивача (а.с. 23 т. 1), копія акта звірки взаємних розрахунків, платіжні документи відповідача, з яких вбачається, що закритим акціонерним товариством "Укренергохімізоляція" порушено строки оплати за рахунками-фактурами №ОПШ-000029 від 17.04.2009р., №ОПШ-000030 від 22.04.2009р. (оплата 14.05.2009р., а.с. 79,80,83 т.1), яка визнана за актом звірки розрахунків від 16.07.2009р. та на яку відповідачем отримано претензію б/н від 09.07.2009р. (оплата 06.08.2009р., 31.08.2009р. та 10.09.2009р., а.с. 23,87,88,89,135 т.1).
Отже, місцевим господарським судом правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3-х відсотків річних в сумах, відповідно, 5,40 грн. інфляційних втрат та 70,94 грн. - 3% річних (Розрахунки містяться у матеріалах справи).
Також, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п.5.1.2 договору 3482,52 грн. пені.
Слід зазначити, що пунктами 3.1.8 та 3.1.9 договору конкретних строків повернення опалубки не встановлено, а міститься відсилка до узгодження строків сторонами та до письмової вказівки орендодавця. Доказів на підтвердження такого узгодження чи надсилання відповідної вказівки орендарю позивачем суду не надано.
Однак, відповідно до додатків до договору строк дії останнього автоматично продовжується до дати здачі опалубки на склад.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення строку повернення опалубки відсутні.
Необхідно також вказати наступне.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався і суд зобов"язував сторони вчинити певні дії та надати докази, що підтверджується ухвалами від 20.10.2009р., 22.12.2009р., 28.01.2010р., 02.03.2010р. та 23.04.2010р.
Оскільки позивачем та відповідачем не виконано вимоги суду першої інстанції щодо надання усіх необхідних для вирішення спору доказів по справі та здійснення звірки взаєморозрахунків без пояснення причин, що вказує на їх неповажність, це призвело до збільшення строку та значного ускладнення розгляду справи і, відповідно, збільшення державних затрат на судовий процес.
Отже, місцевим господарським судом правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства стягнуто на підставі п.5 ст. 83 ГПК України до державного бюджету по 1000,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторони.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог спільного підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Опалубочні системи АБ Пашал".
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2010р. у справі №12/155-09 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 11 червня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" - без задоволення.
2. Справу №12/155-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Будішевська Л.О.
Веденяпін О.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.