донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.11.2010 р. справа № 12/221/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів Запорощенка М.Д.
Дучал Н.М. , Калантай М.В.
за участю
представників сторін:
від кредитора:не з"явився
від боржника:не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від25.10.10року
у справі№ 12/221/10 (суддя Владимиренко І.В.)
за заявоюБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ Запорізької області
до боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Бердянськ Запорізької області
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. провадження у справі №12/221/10 припинено .
Ухвала суду мотивована тим , що кредитором не вжито всіх передбачених законом заходів щодо погашення податкового боргу боржника, неможливість реалізації безспірних вимог та отримання заборгованості в результаті всіх передбачених законом заходів з реалізацією наданих повноважень кредитором не підтверджено.
Кредитор, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області м.Бердянськ Запорізької області, не погоджуючись з ухвалою господарського суду , звернулась з апеляційною скаргою про її скасування , так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що станом на 12.08.10р. у боржника наявна заборгованість у зв'язку з несплатою узгоджених сум по податкам на загальну суму 159158,49грн., а також на те , що згідно довідки Бердянської ОДПІ підприємець в останнє надавав звіт до податкового органу за вересень 2009р. При цьому , вважає , що заборгованість боржником визнана , а від вимоги кредитора є безспірними.
В нинішнє судове засідання представники сторін не з'явились. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення про прийняття апеляційної скарги до провадження.
За приписами ч. 3 ст. 69 цього ж Кодексу у виняткових випадках за клопотанням сторони , з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору , але не більш як на п'ятнадцять днів. Відповідних клопотань від сторін до суду не надходило.
З урахуванням вищенаведеного , керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи ,судова колегія встановила.
В порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Бердянською ОДПІ Запорізької області подано заяву щодо банкрутства Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2010р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/221/10 з призначенням судового засідання на 25.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. провадження у справі №12/221/10 припинено .
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акту зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Зокрема, статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено самостійну підставу для порушення провадження у справі, а саме з підстав ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, заява Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ Запорізької області про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 м.Бердянськ Запорізької області мотивована тим, зокрема, що боржник не надає податкових звітів та декларацій про доходи та документи бухгалтерської звітності до Державної податкової інспекції з вересня 2009 року, що підтверджується довідкою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ Запорізької області без номеру та дати (а.с. 25).
Враховуючи вимоги пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК України та частини 1 статті 7 спеціального Закону , заява про порушення провадження у справі відсутнього боржника має містити, зокрема, обставини на підтвердження однієї із визначених в частині 1 статті 52 Закону підстав з доданням доказів, що підтверджують такі обставини (підстави) для визначення боржника відсутнім.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Виходячи з викладеного, судова вважає, що встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять посилання на факти проведення органами ДПІ позапланової перевірки боржника - платника податків, в зв'язку з неподанням останнім в установлений строк податкових декларацій, а також документи, що їх підтверджують, відсутні також посилання на номери та дати актів перевірки ДПІ та рішення керівника податкового органу та наказ, на підставі яких проводилась перевірка органами Державної податкової служби та встановлені факти ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
В даному випадку, у відсутності вказаних доказів, лише довідка ДПІ від без дати та номеру не може бути належним доказом, виходячи зі змісту ст.34 ГПК України , наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 52 спеціального Закону. Така ж позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 31 серпня 2010 р. у справі № 16/286/09.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 91,99, 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області м.Бердянськ Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. у справі №12/221/10 -залишити без задоволення .
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. у справі №12/221/10 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 24.11.10р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.М. Дучал
М.В. Калантай