донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.11.2010 р. справа №9/91пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівДучал Н.М. , Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:не з"явився,
від відповідача:Черненко О.С., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" м.Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від26.08.2010 року
по справі№9/91пд (Марченко О.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" м.Донецьк
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів" "Астор" м.Донецьк
провизнання договору підряду №б/н від 15.04.2010 року недійсним.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. по справі № 9/91пд відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк, про визнання договору підряду №б/н від 15.04.2008р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду від 26.08.2010р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме: спірний договір підписаний з боку відповідача з порушенням закону, у змісті договору не досягнуто умов по ряду істотних умов.
Відповідач, у відзиві № 977 від 25.10.10р. та представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує . Вважає , що доводи скарги ніяким чином не доводять факт неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права , а прийняте господарським судом Донецької області рішення по справі є законним та обґрунтованим.
Представник позивача в нинішнє судове засідання , як і в попереднє , не з'явився. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представника позивача ( скаржника), достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.
15.04.2008р. між сторонами був укладений договір підряду №б/н.
У розділах 1, 2 спірного договору сторонами були обумовлені найменування об'єкту, обсяг робіт.
За умовами п.2.1 вказаного договору відповідач як підрядник зобов'язався виконати роботи щодо облаштування стяжки підлог на об'єкті, площею 11 044м2, а позивач як замовник прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених договором.
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що вартість робіт за даним договором визначається з розрахунком 92грн.11коп. у т.ч. ПДВ 15грн.35коп. за 1м2.
П. п. 4.1 - 4.3 договору визначають строки виконання робіт.
Розділ 5 договору встановлює права та обов'язки сторін.
П.п. 6.6, 6.8, 9.2, 10.4 договору закріплюють порядок здійснення контролю якості робіт та матеріалів збоку замовника.
Розділи 7, 8 договору містять положення про порядок матеріально-технічного, проектного забезпечення та вимоги до персоналу підрядчика.
Порядок приймання-передачі виконаних робіт визначає розділ 10 договору.
Згідно п.11.1 договору, договір вступає в силу з моменту його укладання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Питання гарантій та якості, страхування ризиків, відповідальності сторін, підстави та порядок зміни та розірвання договору відображені в розділах 12 -16 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача договір підряду №б/н від 15.04.2008р. був підписаний генеральним директором Че Сергія Діновича, діючого на підставі статуту. З змісту статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк вбачається, що п.21 наданого статуту відповідача. голова виконавчого органу (генеральний директор), зокрема, має право без довіреності виконувати дії від імені товариства; укладати угоди згідно чинному законодавству та положень статуту тощо.
Договір підряду №б/н від 15.04.2008р., що підтверджується матеріалами справи, з боку сторонами виконувався, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за червень та листопад 2008р., до договору №б/н від 15.04.2008р., банківськими виписками за 24.07.08р., 30.07.08р., 05.08.08р., 08.08.08р., 19.08.08р., 26.08.08р., 03.09.08р., 15.09.08р., 13.11.20р., згідно яких позивач сплачував відповідачу грошові кошти за виконані роботи за вказаним договором.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
За приписами ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Предметом спору в даній справі визначено визнання недійсним договору підряду №б/н від 15.04.2008р, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк, в особі директора Рудської Галини Володимирівни, діючого на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк, в особі генерального директора Че Сергія Діновича, діючого на підставі статуту.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги , вважає, що генеральний директор Че Сергій Дінович перевищив свої повноваження на підписання договору, оскільки позивач при укладенні договору не пересвідчився щодо обсягу повноважень генерального директора відповідача.
Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках , встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Надаючи правову оцінку укладеним договорам купівлі-продажу , слід зазначити , що вивчивши матеріали справи судова колегія вважає спірні угоди такими, що відповідають нормам законодавства .
Згідно частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, проте у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до положень ст. 237 Цивільного кодексу України , представництвом є правовідношення , в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Як це вказано вище, п.21 наданого статуту відповідача. голова виконавчого органу (генеральний директор), зокрема, має право без довіреності виконувати дії від імені товариства; укладати угоди згідно чинному законодавству та положень статуту тощо.
Відповідно до п. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України , представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Судовою колегією не встановлено фактів порушення генеральним директором Че Сергієм Діновичем перевищення повноважень при підписанні від імені дочірнього підприємства спірних договорів.
Крім того, як це викладено вище, договір підряду №б/н від 15.04.2008р., що підтверджується матеріалами справи, з боку сторонами виконувався, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за червень та листопад 2008р., до договору №б/н від 15.04.2008р., банківськими виписками за 24.07.08р., 30.07.08р., 05.08.08р., 08.08.08р., 19.08.08р., 26.08.08р., 03.09.08р., 15.09.08р., 13.11.20р., згідно яких позивач сплачував відповідачу грошові кошти за виконані роботи за вказаним договором.
За приписами ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Тобто, враховуючи дії сторін з приймання та оплати виконаних робіт, судова колегія вважає, що договір №б/н від 15.04.2008р. був схвалений позивачем шляхом його виконання .
Щодо посилання позивача на відсутність у спірному договорі істотних вимог, які визначені п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, судова колегія вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст.638 Цивільного кодексу України наголошує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Такі ж положення містяться і в ч.ч.1, 2 ст.180 Господарського кодексу України.
Частина 5 ст.318 Господарського кодексу України передбачає,що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Як це досліджено вище, договір підряду №б/н від 15.04.2008р. містить в собі всі необхідні умови, обов'язковість яких визначена положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.
Внаслідок цього, судовою колегією не встановлено фактів невідповідності закону спірного договору підряду.
Відносно посилань позивача на відсутність у спірному договорі істотних вимог, визначених п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що норми даної постанови не можуть визнаватись у даному випадку обов'язковими.
З урахуванням вищевикладеного , судова колегія вважає , що підстави для визнання недійсними договору підряду відсутні, внаслідок чого господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні позову.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду прийнято з повним з'ясуванням обставин справи , що мають значення , висновки , викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, а мотиви , з яких надана заява про перевірку рішення не можуть бути підставами для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99 , 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. по справі № 9/91пд -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. по справі № 9/91пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 24.11.10р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.М. Дучал
М.В. Калантай