23.11.2010 року Справа № 14/270-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Науменко І.М., (доповідач),
судді -Голяшкін О.В., Джихур О.В.,
секретар судового засідання -Ковзиков В.Ю.,
за участю представників сторін:
від відповідача: Куткова Н.Б., довіреність № 01/990 від 29.09.10, представник;
від позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представники у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Ода Трейд Плюс”, с.Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі №14/270-10
за позовом приватного підприємства “Ода Трейд Плюс”, с.Новоселівка
Новомосковського району Дніпропетровської області
/вул.Цвіткова, 14, с.Новоселівка Новомосковського району
Дніпропетровської області, 51284/.
до відповідача публічного акціонерного товариства “Сигмабанк”, м.Дніпропетровськ
/вул.Барикадна, 5/7, м.Дніпропетровськ, 49044/.
третя особа ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
без самостійних /АДРЕСА_1/.
вимог на предмет
спору на стороні
відповідача
про стягнення 75 832,75 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. (суддя Панна С.П.) припинено провадження у справі №14/270-10 на підставі п.5 ч.1 ст.80 ГПК України.
Приватному підприємству “Ода Трейд Плюс” з державного бюджету України повернуто 758,33 грн. зайве сплаченого державного мита, про що видано довідку.
Ухвала мотивована тим, що сторонами в п.3.7 договору банківського рахунку від 30.03.2009р. №04/1-246 досягнуто згоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач -ПП “Ода Трейд Плюс”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених судом висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм процесуального права, просить вищезгадану ухвалу скасувати, справу передати на розгляд господарського суду.
Зокрема, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що предмет даного спору, який виник з приводу незаконного списання банком грошових коштів, умовами третейського застереження у договорі не охоплюється, а рішення, яке має бути винесено у справі, безпосередньо вплине на права та обов'язки гр.ОСОБА_3, який не є стороною договору.
Відповідач -ПАТ “Сигмабанк”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а ухвалу -без змін. У поданому відзиві, з посиланням на норми Закону України “Про третейські суди”, вказує про дійсність третейської договору банківського рахунку від 30.03.2009р. №04/1-246 в частині третейського застереження та можливість залучення до участі у справі третіх осіб.
Третя особа - ОСОБА_3, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.79,80/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноважених представників позивача та третьої особи.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У вересні 2010 року позивач /ПП “Ода Трейд Плюс”/ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача /ПАТ “Сигмабанк”/, третя особа без самостійних вимог на предмет спору -фізична особа ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ПАТ “Сигмабанк” 63 725,00 грн. збитків, понесених внаслідок безпідставного списання відповідачем з його банківського рахунку грошових коштів, 12 107,75 грн. пені, а також, судові витрати у справі.
Припиняючи провадження у справі, господарський суд, керуючись положенням п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, та, посилаючись на п.3.7 договору банківського рахунку від 30.03.2009р. №04/1-246, зазначив про укладення сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду
Однак, із вищевказаним висновком господарського суду погодитись неможна.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Частина 2 ст.12 ГПК України передбачає, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про третейські суди”, юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Вимоги до видів і форми третейської угоди встановлені у ст.12 Закону України “Про третейські суди”. Як зазначено у ч.ч.1, 4, 7 цієї статті, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Отже, звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.
Як встановлено ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.3 ст.1 ГПК України, угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Таким чином, навіть при наявності третейського застереження у договорі від 30.03.2009р. №04/1-246, позивач правомірно звернувся з даним позовом до господарського суду, згідно встановленої підвідомчості, а господарський суд зобов'язаний розглянути даний спір по суті.
Також, судова колегія вважає за необхідне зауважити на безпідставності застосування господарським судом положень п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки сторонами під час розгляду даної справи угоди про передачу цього спору на вирішення третейського суду не укладалося.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала господарського суду у зв'язку з невідповідністю викладених в ній висновків обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.103-105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Ода Трейд Плюс”, с.Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі №14/270-10 - скасувати.
Справу направити для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя О.В. Джихур
Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010р.