23.11.2010 року Справа № 16/87
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Герасименко І.М.
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача: Багненко А.В. представник, довіреність №8191 від 03.02.10;
від відповідача: Міровський В.А. представник, довіреність №18/10814 від 29.12.09;
прокурор та представник Міністерства вугільної промисловості України у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. у справі №16/87
за позовом прокурора Гірницького району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка Донецької області
до державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення 190 729 грн. 86 коп.
В липні 2010 року прокурор Гірницького району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ в особі Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” (далі ДП “Дирекція”) про стягнення з ДП “Дирекція” на користь Державного Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості 160 000, 00 грн. заборгованості, 19 129, 86 грн. пені, 8 800, 00 грн. інфляційних втрат, 2 800, 00 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.08.2010р. №87-2377вих-10 (т.1 а.с.80-81)).
Наказом Міністерства палива та енергетики України №659 від 26.11.09р. “Про реорганізацію Державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” припинено діяльність Державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” шляхом його реорганізації - приєднання до державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (т.1 а.с.87-89).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. (суддя Коротченко Л.С.) на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну відповідача - Державне підприємство “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” його правонаступником - державним підприємством “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ДП “Східний ГЗК”), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ДП “Східний ГЗК” на користь Державного Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості 160 000, 00 грн. основного боргу, 16 328,77 пені, 2 722, 19 грн. 3% річних, 8 800, 00 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з ДП “Східний ГЗК” до Державного бюджету України 1 878, 50 грн. державного мита та 232, 43 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що 23.09.2010р. щодо ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про його припинення; акт здавання-приймання науково-дослідної роботи за договором підписаний повноважними представниками сторін угоди, скріплений печатками підприємств; виконання обумовлених договором робіт підтверджується також звітами про науково-дослідну роботу; відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, остаточний розрахунок за виконані роботи не здійснив.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ДП “Східний ГЗК” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. по справі №16/87 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на розгляд справи №16/87 без участі представника ДП “Східний ГЗК”, оскільки представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2010р. довіреностей ДП “Східний ГЗК” не мав, а ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” станом на 24.09.2010р. вже не існувало; на неповне з'ясування господарським судом порядку оплати відповідачем виконаної роботи за договором №1794369241 від 03.07.2009р. та без урахування пунктів 2.3, 2.5 договору; на вжиття відповідачем всіх можливих заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, що в свою чергу виключає відповідальність за порушення зобов'язання.
Прокурор Гірницького району м. Макіївки Донецької області в відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ДП “Східний ГЗК” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. по справі №16/87 - без змін, враховуючи, що господарським судом першої інстанції повністю з'ясовані всі обставини справи, зроблені об'єктивні висновки, правильно застосовані та враховані норми матеріального і процесуального права.
Державний Макіївський НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості в відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ДП “Східний ГЗК” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. по справі №16/87 - без змін, оскільки скаржником не було вжито жодних заходів, передбачених законодавством, для належного виконання своїх зобов'язань за договором.
Міністерство вугільної промисловості України відзив на апеляційну скаргу не надало, представник в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання Міністерство вугільної промисловості України було повідомлене належним чином (т.2 а.с.36).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
03.07.2009р. між ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” (замовник) та Державним Макіївським НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості (виконавець) було укладено договір №1794369241 на науково-дослідну роботу “Дослідження процесу міграції природного газу в межах гірничого масиву Новокостянтинівського уранового родовища, оцінка ступеня небезпеки проникнення газу в гірничі виробки рудника, розробка рекомендацій по забезпеченню газової безпеки під час проведення гірничих робіт”.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що за виконання науково-дослідної роботи за даним договором замовник оплачує виконавцю 300 000, 00 грн., ПДВ 20% - 60 000, 00 грн., всього 360 000, 00 грн. відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (додаток 3).
Згідно п. 2.3 договору оплата роботи здійснюється замовником за етапами відповідно до календарного плану виконання роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в десятиденний термін з дня підписання акту приймання роботи.
Пунктом 4.2 договору визначено, що здача-приймання за кожним етапом і роботи в цілому оформляються двостороннім актом, складеним в 4-х примірниках по два для кожної сторони, який є підставою для взаємних розрахунків.
Технічне завдання належним чином затверджене та підписане ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд”.
Як вбачається з акта №2 від 30.11.2009р. здавання-приймання науково-дослідної роботи, Державним Макіївським НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості роботи виконано на загальну суму 360 000, 00 грн., відповідачем з початку 2009р. перераховано 200 000, 00 грн., належить перерахувати 160 000, 00 грн. В акті також визначено два платіжні етапи здійснення остаточних розрахунків: платіжний етап 4 - 100 000, 00 грн., платіжний етап 5 -60 000, 00 грн.
Відповідач свої зобов'язання перед Державним Макіївським НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості не виконав та вартість робіт у сумі 160 000 грн. не сплатив.
Претензія Державного Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості від 17.12.2009р. №01/10049 на суму 160 739, 18 грн. (160 000, 00 грн. борг, 539, 18 грн. пеня, 200, 00 грн. 3% річних) залишена відповідачем без задоволення.
Факт згоди замовника зі змістом звітних документів, належного виконання та прийняття виконаної роботи за договором підтверджується актом здавання-приймання науково-дослідної роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В пункті 5.2 договору сторони погодили, що за неналежне виконання обов'язків за даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, діючої під час нарахування пені, за кожен день прострочення від вартості роботи за даним договором за винятком обставин, вкачаних в п. п. 2.1. і 2.5 цього договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд першої інстанції з урахуванням умов договору №1794369241 від 03.07.2010р., положень ст. ст. 525, 526, 530, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 160 000, 00 грн. основного боргу, 16 328, 77 грн. пені за 183 дні, 8 800, 00 грн. інфляційних втрат та 2 722, 19 грн. 3% річних.
Щодо доводів скаржника про виконання замовником всіх передбачених договором обов'язків відповідно до п. п. 2.4 та 2.5 договору, а саме, передача до Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області платіжних документів та зареєстрованого фінансового зобов'язання з оплати наданих послуг, то фактично відповідач свої зобов'язання за договором №1794369241 від 03.07.20009р. не виконав та вартість виконаних робіт в сумі 160 000, 00 грн. не сплатив.
Передача відповідачем до Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області платіжних документів та зареєстрованого фінансового зобов'язання з оплати виконаних робіт у сумі 160 000, 00 грн. не може вважатися заходом щодо виконання зобов'язання. Вказана передача це дія, необхідна для дотримання порядку сплати та здійснення платежу фінансовою установою.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, виходячи з положень ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, неперерахування органом державного казначейства та відсутність у відповідача коштів на сплату виконаних науково-дослідних робіт в сумі 160 000, 00 грн. не є підставою, що звільняє відповідача від відповідальності за невиконання свого зобов'язання перед виконавцем робіт.
Скаржник також зауважує в апеляційній скарзі, що в судовому засіданні 24.09.2010р. представник відповідача діяв на підставі довіреності неіснуючого підприємства, що є підставою для скасування рішення господарського суду.
Матеріали справи №16/87 свідчать про розгляд господарським судом першої інстанції справи за участю представника відповідача. Факт здійснення господарським судом заміни відповідача його правонаступником внаслідок припинення діяльності ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” не дає підстав для висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача.
Відповідач повідомив господарський суд про внесення 23.09.2010р. запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення ДП “Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд” (т.1 а.с.141), отже, відповідач повинен був забезпечити участь в судовому засіданні представників юридичної особи з належним чином оформленими довіреностями. До того ж, згідно ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Жовті Води Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2010р. у справі №16/87 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Герасименко
(Повний текст постанови складено 29.11.2010р.)