Чернігівської області
14000 , м.Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
іменем України
« 25 » листопада 2010 року справа № 3/65 (19/136)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»
Юридична адреса: 03115, м.Київ, вул.Краснова, 27
Поштова адреса: 14026, м.Чернігів, вул.Квітнева, 15-А
до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 54150,25 грн.
Суддя В. М. Репех
Представники сторін :
від позивача: 25.11.2010р. представник в судове засідання не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 -представник ПП ОСОБА_1, довіреність від 22.11.2010р.
Рішення прийнято після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 41654,04 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 1581 від 03.09.2007 року, а також стягнення штрафу в розмірі 12496,21 грн., всього 54150,25 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем пред'явлено позов до Приватного підприємця ОСОБА_1, проте, нормами Глави 5 Цивільного кодексу України наявне визначення Фізична особа -підприємець. Діючим законодавством не визначено такої організаційно-правової форми як приваний підприємець.
Крім того, відповідач вказує на те, що між нею та позивачем дійсно наявні правовідносини, які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами та за нею, в зв'язку з економічною кризою та різкою зміною умов господарювання, виникла заборгованість в розмірі 41654,04 грн., яку погасити на сьогоднішній день в повному обсязі не спроможна.
Також, відповідач зазначає, що при пред'явленні вимог про стягнення штрафу, позивачем не були враховані положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до поданих доказів мало бути виконано з 22.12.2009р. по 05.01.2010р. Відповідно до наданих актів звірки ( від 02.04.2010р. та 25.09.2010р. ) позивач на протязі встановленого шестимісячного терміну встановленого законом не скористався своїм правом застосувати штрафні санкції (нарахування штрафу не провів). Позивачем не враховано вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». А тому, враховуючи викладене, відповідач вважає заявлені вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 12496,21 грн. необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»подано позов до Приватного підприємця ОСОБА_1. Після набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004 р.) та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(01.07.2004 р.) став застосовуватися термін «фізична особа -підприємець». Після проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, фізична особа набуває статус суб'єкта господарювання -фізична особа -підприємець і отримує виданий державним реєстратором правовстановлюючий документ -свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця. Як вбачається з наданої представником відповідача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вірна назва відповідача - фізична особа-підприємець.
03 вересня 2007 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу № 1581.
Відповідно до п.1.1 зазначеного договору продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.
Згідно п.1.2 договору № 1581 найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 1581 від 03.09.2007р. позивачем згідно видаткових накладних здійснювалась поставка відповідачеві товару за наступними видатковими накладними: № 33431985 від 09.12.2009р. на суму 27515,59 грн., № 33451586 від 11.12.2009р. на суму 1821,02 грн., № 33460409 від 12.12.2009р. на суму 6036,64 грн., № 33491566 від 15.12.2009р. на суму 4466,88 грн., № 33502172 від 16.12.2009р. на суму 10576,42 грн., № 33572018 від 23.12.2009р. на суму 1904,04 грн., на загальну суму 52320,59 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України.
Пунктом 5.1 договору від 03.09.2007р. та Додатку № 1 передбачено, що покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 13 (тринадцяти) календарних днів з дати прийому-передачі товару.
Так, за накладною № 33431985 від 09.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 22.12.2009р.;
за накладною № 33451586 від 11.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 24.12.2009р.;
за накладною № 33460409 від 12.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 25.12.2009р.;
за накладною № 33491566 від 15.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 28.12.2009р.;
за накладною № 33502172 від 16.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 29.12.2009р.;
за накладною № 33572018 від 23.12.2009р. -кінцевий строк для оплати 05.01.2010р.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент подачі позову до господарського суду відповідач своїх обов'язків за договором купівлі-продажу № 1581 не виконав. Сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 41654,04 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами у справі.
У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На підставі п.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до пункту 7.4 договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені (п.7.1), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.
Враховуючи, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 12496,21 грн. Разрахунок штрафних санкцій знаходиться в матеріалах справи (а.с.21).
При цьому, посилання відповідача на те, що заявлені вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 12496,21 грн. є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, слід зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено поняття штрафу як різновиду неустойки. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст.550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також зазначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Однак, відповідач не довів наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, не вказав причини невиконання зобов'язання, не довів наявність (відсутність) збитків у кредитора та їх розмір.
Крім того, твердження відповідача про те, що при пред'явленні вимог про стягнення штрафу, позивачем не були враховані положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України є безпідставні, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до позовних вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
При таких обставинах, враховуючи встановлені факти порушень, нарахування позивачем штрафних санкцій в розмірі 12496,21 грн. є правомірним.
Положеннями статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, тому зважаючи на викладене, позовні вимоги в розмірі 54150,25 грн. ( 41654,04 грн. основний борг, 12496,21 грн. штраф ) підлягають задоволенню.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»( 03115, м.Київ, вул.Краснова, 27, р/р 260078536 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 30776789 ) суму основного боргу в розмірі 41654,04 грн., суму штрафу в розмірі 12496,21 грн., 541,50 грн. держмита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя В. М. Репех
Дата підпису 30.11.10