27.02.2025
ЄУН 389/2505/24
провадження №2/389/591/24
27 лютого 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Перемот О.Г., до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги наступним.
Батьками позивача є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Після укладення шлюбу позивач набула прізвище ОСОБА_6 . Її матір ОСОБА_4 з 2003 року проживала в селі Богданівка зі своїм чоловіком ОСОБА_7 в його будинку АДРЕСА_1 . В останні роки життя мати тяжко хворіла, була прикута до ліжка та їй була встановлена перша група інвалідності. Через такий стан вона потребувала постійного стороннього догляду та допомоги, яку їй надавала донька та чоловік матері. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після її смерті прийняв її чоловік ОСОБА_7 як такий, що постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Нотаріусом роз'яснено позивачеві, що вона є такою, що не прийняла спадщину після смерті матері, так як нею пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, разом із спадкодавцем вона не проживала, рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вважає причину пропуску такого строку поважною, так як між нею та ОСОБА_7 існувала домовленість про користування останнім земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_4 із подальшим складенням заповіту на позивача. Однак, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигнувши оформити заповіт. Спадкоємці ОСОБА_7 не заперечують проти вимог позивача. Заяву про відмову від спадщини після смерті матері позивач не подавала, факт пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини не може бути причиною усунення від спадкування.
Позивач в судове засідання не з'явилася, представник надала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала вимоги позову та просить їх задовольнити.
Відповідачі також в судове засіданні не з'явилися, надали заяви про визнання позовних вимог та просять розглядати справу без їх участі.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якої є ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 , позивачеві присвоєне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00041661203 від 03.10.2023.
ОСОБА_4 16.05.2011 уклала шлюб із ОСОБА_7 , про що Богданівською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області 16.095.2011 складено відповідний актовий запис №06.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Знам'янський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис №76.
Відповідно до довідки виконкому Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №576 від 24.05.2024, ОСОБА_4 на день своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом із нею проживали її чоловік ОСОБА_7 та син чоловіка ОСОБА_3 .
Згідно з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Знам'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області 29 серпня 2023 року складено відповідний актовий запис №537. Після його смерті із заявами про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину не отримував.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України дозволяє сформулювати правило, відповідно до якого надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо у разі: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.
Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов'язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких є позивач.
Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними, оскільки позивач не скористався своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку через незалежні він нього причини, в інший спосіб захистити своє право не може, є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці які прийняли спадщину відсутні, спадщина не визнана відумерлою, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - строком на два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя В.В.Український