24.02.2025
Провадження 2/389/933/24
ЄУН 389/3919/24
заочне
24 лютого 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді - Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики в загальній сумі 67100 доларів США.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 02 червня 2023 року отримав у позивача в позику грошові кошти в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США із зобов'язанням повернути кошти за першою вимогою та сплатити відсотки за користування коштами із розрахунку 3% в місяць. В квітні 2024 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів. Відповідач повідомив про тимчасові матеріальні труднощі та вказав, що зможе повернути борг до 01 липня 2024 року, про що 19.04.2024 власноруч написав розписку. Так, відповідно до вказаної розписки ОСОБА_2 підтвердив отримання у позивача в борг коштів в розмірі 50000 доларів США під відсотки 3% 02 червня 2023 року, що станом на 19 квітня 2024 року борг складає 59600 доларів США. Зобов'язався повернути отримані кошти та відсотки своєчасно до 01 липня 2024 року. Підтвердив, що боргова розписка написана ним власноруч без тиску на нього та у здоровому розумі. Не зважаючи на те, що строк повернення суми позики, передбаченої розпискою, закінчився, відповідач станом на час звернення до суду борг так і не повернув, на зв'язок не виходить.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву, в якій позов підтримав повністю, просить суд розглядати справу без його участі, не заперечує щодо розгляду справи у випадку неявки відповідача та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, як і не надав заяви про розгляд справи без його участі, відзив не подавав. Згідно ухвали Знам'янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводиться заочно.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Із наданої суду розписки датованої 19 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 отримав в борг у ОСОБА_1 02 червня 2023 року грошові кошти в розмірі 50000 доларів США під відсотки в розмірі 3%. Станом на 19 квітня 2024 року борг складає 59600 доларів США. Зобов'язався повернути борг та відсотки в повному обсязі своєчасно до 1 липня 2024 року. Розписка написана власноруч без тиску в здоровому розумі.
Аналізуючи зміст вказаної розписки, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися правовідносини з договору позики, відповідно до яких позивач передав відповідачеві грошові кошти в загальній сумі 50000 доларів США під три відсотки річних, а відповідач у свою чергу зобов'язався повернути зазначені умовні одиниці із відсотками до певного строку, однак не зробив цього.
Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, і повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, що передбачено ст. 3 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги про це. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передання грошової суми позичальнику. Наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявними у позивача оригіналом розписки, написаною ОСОБА_2 , яка підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов'язання повернути ці кошти ОСОБА_1 із відсотками до певного строку. Тому вимога про стягнення грошових коштів в загальному розмірі 67100 доларів США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.7,8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвалюючи рішення суд у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України вирішує питання про розподіл судових витрат і приймаючи до уваги те, що позов задоволений, вважає судовий збір стягнути з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в загальному розмірі 67100 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 15745,60 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.В.Український