іменем України
(заочне)
Справа №363/5829/24
Провадження №2/377/125/25
03 березня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Акцент - Банк» засобами поштового зв'язку звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2019 у розмірі 16 976,71 грн станом на 21.10.2024, яка складається з наступного: 9 998,39 грн- заборгованість за кредитом; 6 978,32 грн- заборгованість за відсотками, та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 02.04.2019 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2- 2.1.1.2.4 Умов та Правил клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті htts://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Усі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Банк на боргові зобов'язання за кредитом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, що підтверджується п.2.1.7.9. Умов та Правил надання банківських послуг. АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за кредитним договором б/н станом на 21.10.2024 становить 16 976,71 грн, яка складається із: 9 998,39 грн- заборгованості за кредитом; 6 978,32 грн- заборгованості за відсотками, та відповідно до статей 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року витребувано від Державної міграційної служби України відомості щодо зареєстрованого місця проживання /перебування відповідача.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 грудня 2024 року матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Славутицького міського суду Київської області.
07 січня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до канцелярії Славутицького міського суду Київської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Бабич Н.С.
Ухвалою судді від 17 січня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження, здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 12 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року судове засідання було відкладено на 27 лютого 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Шкапенка О.В. До позовної заяви додано клопотання представника АТ «А-Банк» Шкапенка О.В., в якому він просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач повторно у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання. Згідно з трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта» рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 12.02.2025 та повторно направлялась копія позовної заяви з додатками та копією ухвали судді від 17.01.2025, повернутий відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Відзив на позов відповідач не подав, причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 27 лютого 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Через неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11, та частинами четвертою, п'ятою статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 21 серпня 2018 року, в якій він зазначив свої персональні дані: ПІБ, дату народження, ІПН, дані документу, що посвідчує його особу, адресу реєстрації та адресу проживання, номер мобільного телефону, свій сімейний стан, соціальний статус, розмір заробітної плати та відомості про наявність депозитних та інших рахунків (а. с. 11).
Підписанням анкети- заяви відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Підтвердив своє ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоду з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
До анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», який 02.04.2019 ОСОБА_1 підписав просим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 02.04.2019 о 12:10 з номера телефону НОМЕР_1 ( а.с. 12).
Відповідно до довідки АТ «А-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картку № НОМЕР_3 , строком дії до жовтня 2027 року (а. с. 14).
Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10074769437) від 02.04.2019 за період з 02.04.2019 по 21.10.2024 : 02.04.2019 встановлено кредитний ліміт - 0,00 грн; 08.02.2022 - збільшено кредитний ліміт до 10 000,00 грн; 29.08.2023 зменшено кредитний ліміт до 9 998,39 грн; 27.01.2024 збільшено кредитний ліміт до 10 000,00 грн ( а.с. 13).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 21.10.2024 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2019, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , становить 16 976,71 грн, яка складається із: 9 998,39 грн- заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту); 6 978,32 грн -заборгованості за процентами ( а.с. 5 зв.ст.- 10).
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті)
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ( частина четверта статті 203 ЦК України).
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за кредитним договором від 02.04.2019 посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифи по картці «Зелена» (а. с. 16-24).
Разом з тим, суду не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 підписав Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», Витяг з яких додано позивачем до позовної заяви, та Тарифи по картці «Зелена» і що саме він розумів та ознайомився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», Тарифи по картці «Зелена», які долучені до справи, не підписані відповідачем та не містять дати їх прийняття, тому кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», Тарифи по картці «Зелена» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Всі ці обставини не дають підстав вважати, що позичальнику при оформленні Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку були надані для ознайомлення саме ті Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», Тарифи по картці «Зелена», і саме в тій редакції, в якій надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні Анкети-заяви. Між тим, в самій Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», підписаній відповідачем, не зазначена процентна ставка за користування кредитними коштами.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», відсутність в Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк», Тарифи по картці «Зелена» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19.
До Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку банк додав, зокрема, копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», підписаного 02.04.2019 відповідачем ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 02.04.2019 о 12:10 з номера телефону НОМЕР_1 .
Слід зазначити, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
Виходячи з викладеного, підписання відповідачем ОСОБА_2 02.04.2019 паспорту споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті споживчого кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, тому він не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2019 станом на 21.10.2024 у розмірі 16 976,71 грн, яка складається із: 9 998,39 грн- заборгованості за кредитом; 6 978,32 грн- заборгованості за процентами.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
Враховуючи, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент- Банк» не містить розміру процентної ставки, а Тарифи по картці «Зелена», в яких визначена процентна ставка, не підписані відповідачем, тобто матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем ОСОБА_1 умов щодо нарахування процентів на суму наданого кредиту за процентними ставками, зазначеним в Тарифах, то суд вважає, що позивач безпідставно нарахував проценти за користування кредитом на загальну суму 6 978,32 грн.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, що свідчить про порушення прав АТ «Акцент-Банк», то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості за тілом кредиту.
За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 9 998,39 грн.
В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 9 998,39 грн х 100: 16 976,71 грн = 58,89 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог); 3 028,00 грн х 58,89 :100 = 1 783,19 грн (сума судового збору пропорційна розміру задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 квітня 2019 року в сумі 9 998 гривень 39 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 783 гривні 19 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м.Дніпро, вулиця Батумська, буд.11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 03 березня 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич