Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2010 р. Справа № 05/233-10
вх. № 8463/5-05
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Білоус О.В. (довіреність №1081 від 05.11.10 р.),
відповідача - не з'явився,
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Полімерагро" (Харківська обл., с. Циркуни)
до Приватного підприємства "СВ" (м. Харків)
про стягнення 12137,15 грн.,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 11506,32 грн., інфляційні в сумі 138,08 грн., 3% річних від простроченої суми - 47,29 грн. та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 445,46 грн. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №23 від 01.04.10 р.
Позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 528,85 грн., 3% річних в сумі 87,88 грн. та пеню в сумі 828,56 грн. В цій заяві позивач вказує, що відповідач 10.11.10 р. сплатив повністю заборгованість в сумі 11496,82 грн. На підтвердження викладеного позивач додав копію банківської виписки з особового рахунку.
Розглянувши цю заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки: по-перше, стаття 22 ГПК України не надає право позивачу змінювати позовні вимоги; по-друге, позивачем не надано доказів доплати державного мита з збільшеного розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені.
Враховуючи, що спір в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11496,82 грн. врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом в господарський суд (23.09.10 р.), суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Позивач надав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9,50 грн., в зв'язку з допущеною арифметичною помилкою при розрахунку. Також в цій заяві позивач вказує, що сума, яка підлягає оплаті згідно договору №23 від 01.04.10 р., становить 11486,82 грн.
Перевіривши, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9,50 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд вважає за можливе прийняти її і припинити провадження у справі в цій частині, відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідач відзив на позов і витребувані документи суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ №46/2-14/6603 від 13.10.10 р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.04.10 р. сторони уклали договір поставки №23 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) передає у власність покупця, а покупець (відповідач) приймає і оплачує плівку поліетиленову термоусадочну (надалі - товар) на умовах, визначених даним договором.
Згідно п. 1.2 договору кількість і комплектність товару визначається згідно додатків (специфікацій) або накладних, які складаються на підставі підтвердження замовлення постачальником на кожну партію товару і є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару орієнтовно становить 1000000.00 грн.
Згідно п. 2.2 договору ціна, кількість, асортимент (або комплектність) на кожну партію товару оговорюється в додатку (специфікації) до договору, яке попередньо узгоджується перед кожною поставкою, додається до цього договору і є його невід'ємною частиною або в накладній.
Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює розрахунки за поставлений товару протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на вказаний в даному договорі рахунок постачальника або шляхом здійснення готівкового розрахунку.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 20979,72 грн. згідно видаткових накладних: №МФ000167 від 05.05.10 р., №МФ000174 від 05.05.10 р., №МФ0347 від 19.07.10 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в цих накладних та копіями довіреностей відповідача на отримання товару: серії СВ №3004/02 від 30.04.10 р., №16/07-1 від 16.07.10 р.
Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в загальній сумі 9482,90 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.
Внаслідок чого з 26.05.10 р. виникла прострочена заборгованість в загальній сумі 11496,82 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення платежу.
Позивач на суму поставленого товару (20979,72 грн.) нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.08.10 р. по 27.09.10 р. в сумі 445,46 грн.
Але згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 445,46 грн. підлягають частковому задоволенню - в сумі 244,11 грн., оскільки позивачем невірно взято для розрахунку пені загальну суму поставленого товару (20979,72 грн.), а не суму заборгованості (11496,82 грн.).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні за серпень 2010 р. в сумі 138,08 грн. та 3% річних за період з 09.08.10 р. по 27.09.10 р. від простроченої суми (11506,32 грн.) - 47,29 грн.
Враховуючи, що позивачем помилково був зроблений розрахунок інфляційних та 3% річних на суму заборгованості 11506,32 грн. замість 11496,82 грн., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 138,08 грн. та 3% річних в сумі 47,29 грн. підлягаючими задоволенню частково - інфляційні в сумі 137,96 грн. і 3% річних в сумі 47,25 грн.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних, відповідно до ст. 33 ГПК України, або будь-яких заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає решту позовних вимог обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові від позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 712 ЦК України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, п.п. 1-1, 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,
1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9,50 грн. Припинити провадження у справі в цій частині.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки №23 від 01.04.10 р. в сумі 11496,82 грн.
3. В решті позову відмовити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "СВ" (61036 м. Харків, вул. Морозова, 7. Код ЄДРПОУ 31982336) на користь Акціонерного товариства "Полімерагро" (62442 Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, МЖК „Інтернаціоналіст”, б. 37, к. 3. Код ЄДРПОУ 22652909) пеню за період з 09.08.10 р. по 27.09.10 р. в сумі 244,11 грн., інфляційні за серпень 2010 р. в сумі 137,96 грн., 3% річних за період з 09.08.10 р. по 27.09.10 р. в сумі 47,25 грн., державне мито в сумі 119,26 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,90 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 26.11.10 р.