ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
28 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231323 від 27.01.2025 року, 27.01.2025 року о 08:30 год. у м. Одеса, проспект Лесі Українки (Гагаріна), 6/3, рухаючи по проспекту Лесі Українки водій автомобіля «Renault Megan», державні номерні знаки НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснив зіткнення з гр. ОСОБА_3 , який рухався на велосипеді по проспекту Шевченко по пішохідному переході на червоний забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_3 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_3 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_3 було повідомлено шляхом смс-повідомлення, яке, відповідно до звіту про доставку, доставлено на телефонний номер останнього та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 .
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_3 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Суд, дослідив матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за цією статтею настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231323 від 27.01.2025 року ОСОБА_3 порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, який передбачає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Проте, відповідно до фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231323 від 27.01.2025 року, водій автомобіля «Renault Megan», державні номерні знаки НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснив зіткнення з гр. ОСОБА_3 , який рухався на велосипеді по проспекту Шевченко по пішохідному переході на червоний забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Тобто, з вищезазначеної фабули вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена таким чином начебто ОСОБА_2 допустив порушення правил ПДР України, які в подальшому призвели до дорожньо-транспортної пригоди, в той час як протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_4 .
Проте, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що діє суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що ОСОБА_3 не підлягає адміністративній відповідальності за ст.124 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Керуючись ст.ст.283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/1779/25
Номер провадження №3/522/1431/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.