79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.10 Справа№ 29/192(10)
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас»,
м. Львів,
про: стягнення 20'000,00 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:Пчелінцев В.В. -голова ліквідаційної комісії.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас»про стягнення 20'000,00 грн.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору Управління державної реєстрації Львівської міської ради вносити до ЄДРПОУ запис до державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас»до вирішення спору по суті та вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас»вчиняти будь-які дії, пов'язані з ліквідацією Товариства.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач здійснюючи добудову та реконструкцію приміщень, що належали йому без передбачених законом дозволів на проведення відповідних робіт, заподіяв шкоду майну позивача в розмірі 20'000,00 грн. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 20'000,00 грн.
Ухвалою від 11.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.11.2010 р.
Ухвалою суду від 11.11.2010 р. позивача зобов'язано надати суду докази, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності; яке встановлене законом право позивача порушено відповідачем з посиланням на докази та нормативно-правові акти; розрахунок майнової шкоди в розмірі 20'000,00 грн. та докази вини відповідача в її нанесенні; докази звернення з кредиторською вимогою до відповідача на суму позову в процедурі припинення юридичної особи відповідача, докази з посиланням на нормативно-правові акти, що стосуються підставності вимог по забезпеченню позову.
В судове засідання 30.11.2010 р. представник позивача не з'явився, через канцелярію суду 29.11.2010 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання та долучення до матеріалів справи копії актів проведення перевірок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області. Ухвалу суду від 11.11.2010 р. не виконав, витребуванні судом докази не надав.
В судовому засіданні 30.11.2010 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими. У зв'язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В задоволенні заяви про забезпечення позову просить відмовити.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізичній особі ОСОБА_1 (позивач у справі) на праві приватної власності, належать нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та підтверджується Свідоцтвом про право власності від 27.12.2002 р., виданим приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Кулиняком І.Я.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас»дозвіл на виконання будівельних робіт №251/07 від 01.06.2007 р. з розширення складських приміщень на АДРЕСА_1.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в приписі від 08.06.2010 р., зокрема встановлено, що нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належали Товариству з обмеженою відповідальністю «Техн-Ас», а на час перевірки знаходились у власності громадянина ОСОБА_4 та громадянина ОСОБА_5
Свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення від 30.12.2009 р. посвідчено, що 1\2 ідеальна частка не житлових приміщень під літерою "Б-2", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5, на праві спільної часткової власності.
Свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення від 30.12.2009 р. посвідчено, що 1\2 ідеальна частка не житлових приміщень під літерою "Б-2", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4, на праві спільної часткової власності.
Доказів, що відповідачем порушено встановлене законом право позивача, що майну позивача -фізичної особи завдано шкоди, обґрунтування та розрахунок суми майнової шкоди в розмірі 20'000,00 грн. суду не надано.
08.11.2010 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про відшкодування шкоди в розмірі 20'000,00 грн. та 08.11.2010 р. подано позов до суду.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено про те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем не надано суду доказів, що встановлене законом право позивача порушено відповідачем з посиланням на докази та нормативно-правові акти, розрахунку майнової шкоди в розмірі 20'000,00 грн. та доказів вини відповідача в її нанесенні, доказів звернення з кредиторською вимогою до відповідача на суму позову в процедурі припинення юридичної особи відповідача, та інших належних доказів з посиланням на нормативно-правові акти, що стосуються підставності вимог по забезпеченню позову.
Таким чином суд вважає, що доводи позивача щодо заподіяння йому матеріальних збитків відповідачем внаслідок здійснення добудови та реконструкції власних приміщень без передбачених законом дозволів на проведення відповідних робіт є необгрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити.
Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України залишаються за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя