Рішення від 25.11.2010 по справі 4/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10 Справа № 4/259

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальності “Мирне Плюс”, с. Караван-Солодкий Марківського району Луганської області

до Сичанської сільської ради Марківського району Луганської області, с. Сичанське Марківського району Луганської області

про визнання права власності на земельні ділянки

Суддя : Батюк Г.М.

при секретарі судового засідання: Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача -Самопадний Ю.С, довіреність від 01.10.2010 №б/н;

від відповідача -не прибув.

Розпорядженням голови суду Зубової Л.В. від 10.11.2010, у зв'язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу №4/259 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть справи: позивачем заявлені вимоги до відповідача про:

1. Визнання право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальності “Мирне Плюс” на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0852 га (кадастровий № 4422588800:13 : 003 : 0004), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова, 32;

- земельну ділянку площею. 0,0329 га (кадастровий № 4422588800:13 : 004 : 0001), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова, 30а;

- земельну ділянку площею 0,9835 га (кадастровий № 4422588800:13 : 010 :0007), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова 47;

- земельну ділянку площею 0,0317 га (кадастровий № 4422588800:15 : 005 : 0034), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул.Радянська, 29 б;

-земельну ділянку площею 0,0282 га (кадастровий № 4472588800:16 : 002 : 0026), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район;. с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, 14 б;.

- земельну ділянку площею 0,2092 га (кадастровий № 4422588800:15 : 005. : 0035), що розташована за-адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, 31;

- земельну ділянку площею 0,0191 га (кадастровий № 4422588800:17 : 002 : 0008), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13 в;

- земельну ділянку площею 0,1294 га (кадастровий № 4422588800:17 : 002 : 0009), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13;

- земельну ділянку площею 1,3912 га'(кадастровий №.4422588800:17 : 002 :.0010), що. розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13 в;

- земельну ділянку площею 0,0940 га. (кадастровий № 4422588800:17 : 003 : 0009), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременка, 24;

- земельну ділянку площею 0,0226 га (кадастровий № 4422588800:17 : 006 : 0006), що розташована за адресою:. Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременка, 16;

-земельну ділянку площею 12,7676 га (кадастровий № 4422588800:15 : 002 : 0029), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район-, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, 47;

- земельну ділянку площею 1,7558 га (кадастровий № 4422588800:16- : 012 : 0019), що розташована за-адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Жовтенва, 34а;

- земельну ділянку площею 0,2816 га (кадастровий № 4422588800:16 : 012 : 0020),. що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34д;

- земельну ділянку площею 1,1946 га (кадастровий № 4422588800:16 : 012 : 002.1), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34е;

- земельну ділянку площею 0,2632 га (кадастровий № 4422588800:16 : 012 : 0022), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34б, 34г; .

- земельну ділянку площею 3,3314 га (кадастровий № 4422588800:16 : 012.: 0023), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34;

- земельну ділянку площею 0,2959 га. (кадастровий № 4422588800:16 : 012 : 0024), що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34в.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача відзивом по справі від 05.11.2010 № 144/02.10, зданого до суду 10.11.2010. позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади, тому відповідач, який здійснює права суб'єкта комунальної власності не може виділити земельну ділянку загальною площею 22,9171 га із земель Сичанської сільської ради в межах населених пунктів для подальшого оформлення ТОВ «Мирне Плюс»на них права приватної власності, та з інших підстав, викладених у запереченні.

Представником відповідача заявою від 22.11.2010 № 153/02.10 просить суд розглянути справу без участі його представника. Вказане клопотання відповідача судом задоволено.

Представник позивача запереченням на відзив відповідача, зданого до суду 10.11.2010, заперечує, посилаючись на те, що ТОВ «Мирне Плюс»набуло право на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га, що раніше знаходилися в колективній власності КСП «Мирне», виходячи з двох правових підстав, відповідно до ч. 1 ст.377Цивільного кодексу України в редакції 2003 року та ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції 2001 року, ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 2001 року.

Представником позивача надане клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, зданого до суду 25.11.2010, яким просить суд у разі задоволення позовних вимог судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Бізнес-Право»від 11.07.2008 у справі № 113/08 в приватній власності ТОВ «МИРНЕ ПЛЮС»знаходиться наступне нерухоме майно:

1. Адміністративна будівля, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова, 32, будівля кузні, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова,30а, будівлі свиноферми № № 1, 2,3, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Крейдяне, вул. Ворошилова, 47 (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 та 13.08.2008 ).

2. Будівля магазину, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Рядянська, 29 б (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 16.10.2008 ).

3. Будівля магазину, їдальні, готелю, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Рядянська, 14 б (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 ).

4. Адміністративна будівля, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, 31 (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 ).

5. Будинок животноводів, що розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13в, будівля їдальні, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременка, 16, адміністративна будівля, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременка, 24, будівлі свиноферми № № 1, 2,3, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13, 13а, 13б (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 та 16.10.2008 ).

6. Комплекс корівників і телятників, що розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, 47, будівлі механічного двору, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Жовтнева, 34а, будівля гаражу, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34д, будівля складу запчастин, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34е, будівлі мехмайстерні, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34б, 34г, будівлі токового господарства, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34, будівля АЗС, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. 70 років Жовтня, 34в (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008, 13.08.2008 та 16.10.2008).

Вищевказані нерухомі об'єкти розміщені на земельних ділянках загальною площею 22,9171 га.

Позивач у позові зазначив, що у 2009 році та 2010 році ТОВ «Мирне Плюс»уклало з Сичанською сільською радою шість договорів оренди землі, зареєстрованих належним чином Марківським відділом держреєстрації Луганської регіональної філії ЦДЗК, згідно яким отримало в користування на 49 років земельні ділянки площею 22,9171 га, на яких розташовані вищевказані нерухомі об'єкти, що є власністю господарського товариства позивача.

Позивач вказує на те, що укладаючи у 2009-2010 роках договори оренди землі з відповідачем, ТОВ «Мирне Плюс»вважало, що відповідні земельні ділянки під будівлями належать до комунальної власності і що ними відповідно до закону легітимно розпоряджається Сичанська сільська рада.

Про те, ТОВ «Мирне Плюс»встановило, що земельні ділянки, які надані йому в оренду, раніше знаходилися в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Мирне»(Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий), яке потім було реорганізоване в ТОВ «Мирне», відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ 3070000013, виданого КСП «Мирне»на підставі рішення Сичанської сільської ради від 17.05.1996. При цьому, ці земельні ділянки не можуть вважатися комунальною власністю і неправомірно знаходяться у віданні Сичанської сільської ради, оскільки ні Колективне сільськогосподарське підприємство «Мирне»(надалі -КСП «Мирне»), ні його правонаступник ТОВ «Мирне»(статус правонаступника підтверджується Статутом ТОВ «Мирне», зареєстрованого Марківською райдержадміністрацією 01.03.2000 ), ні члени КСП «Мирне»не відмовлялися від права власності на вищевказані земельні ділянки.

Тому, 13.09.2010 ТОВ «Мирне Плюс», керуючись ст. 13, 19, 41 Конституції України, ст. 30, 82, 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, звернулося до відповідача з заявою про підтвердження сільською радою її права власності на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га та про повернення їх у разі відсутності будь-яких прав на землю із відання Сичанської сільської ради для подальшого оформлення права приватної власності позивача.

Позивач у позові зазначив, що Сичанська сільська рада (відповідач) розглянула заяву ТОВ «Мирне Плюс»від 13.09.2010 № 210, та у листі-відповіді від 13.09.2010 № 98/02.10 відмовила позивачу в задоволенні цієї заяви, зазначивши, що земельні ділянки площею 22,9171 га належать до земель населених пунктів Сичанської сільської ради Марківського району Луганської області у відповідності до технічної документації по грошовій оцінці земель населених пунктів сільської ради, виготовленою у 1999 році Луганською філією Інституту землеустрою Української академії наук. Також, відповідач мотивував свою відмову тим, що особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року, земельні ділянки не повертаються (ч. 4 ст. 78 гл. 14 Земельного кодексу України в редакції 2001 року). При цьому, відповідач не надав відомостей відносно того яким чином та на якій законній підставі землі колективної власності КСП «Мирне»перейшли у комунальну власність Сичанської територіальної громади.

Позивач вважає, що відмова відповідача фактично свідчить про те, що він не визнає право приватної власності ТОВ «Мирне Плюс»

Позивач вважає, що невизнання відповідачем за позивачем права власності на земельні ділянки площею 22,9171 га є неправомірним з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ 3070000013, виданого КСП «Мирне»на підставі рішення Сичанської сільської ради від 17.05.1996 (реєстр. № 13), КСП «Мирне» було передано у колективну власність 7740,7 га землі в межах згідно з планом, у тому числі земельні ділянки під будівлями та спорудами загальною площею 22,9171 га., які відносяться до несільськогосподарських угідь.

21 січня 2000 року загальні збори членів КСП «Мирне»прийняли рішення про реорганізацію цього колективного сільськогосподарського підприємства. Ця реорганізація була здійснена шляхом перетворення КСП в товариство з обмежнеою відповідальністю. Внаслідок реорганізації правонаступником прав та обов'язків КСП «Мирне»стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирне», що підтверджується статутом ТОВ «Мирне», зареєстрованим Марківською райдержадміністрацією 01.03.2000 (реєстр. № 0401556ю0010116 ТОВ «Мирне» також зберегло код КСП «Мирне»).

Таким чином, з 01.03.2000 (дати реєстрації юридичної особи) ТОВ «Мирне» набуло право власності на все майно, яке було передано йому як правонаступнику КСП «Мирне». Також, у своє відання ТОВ «Мирне»отримало майно, яке призначалося для розподілу між членами КСП «Мирне» (майно пайового фонду). При цьому, до новоствореної юридичної особи відійшли земельні ділянки -несільськогосподарські угіддя на підставі ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.09.1992 № 2114-XII (надалі -Закон № 2114) та ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року.

Згідно Закону № 2114-XII колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, а його діяльність регулюється цим законом, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства України.

Статтею 7 Закону № 2114 передбачено,що об'єктами права колективної власності є земля, інші основні оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени -в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України в редакції 1990 року (який діяв під час реформування КСП «Мирне») землі колективної власності поділялися на ті, що знаходяться у власності підприємства, і в колективній власності його членів. Суб'єктом права колективної власності на землю на момент видачі державного акту на право колективної власності законодавство України визначило юридичну особу і його членів (ч. 2 ст. 5 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, п. 2 ст. 7 Закону № 2114.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що землі КСП у своїй більшості були поділені на паї. Але при цьому згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність»№ 720/95 від 08.08.1995, паюванню підлягали тільки сільськогосподарські угіддя. Таким чином, несільськогосподарські угіддя не підлягали паюванню і залишилися у іншого суб'єкта права колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства - юридичної особи, в даному випадку КСП «Мирне».

Після отримання членами КСП своїх паїв й одночасного виходу із КСП (ст. 9 Закону № 2114) все інше майно залишається у власності підприємства, у тому числі земельні ділянки, що залишилися після розпаювання. При цьому, відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, землі загального користування, у тому числі несільськогосподарські угіддя, передавалися місцевим радам тільки у разі ліквідації КСП або його банкрутства, але не в разі його реорганізації (поділу тощо).

Згідно ст. 8 Закону № 2114 КСП самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності; право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передані окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Також, позивач у позові зазначив, що починаючи з 2000 року, ні органи управління КСП «Мирне», ні органи управління ТОВ «Мирне» не приймали будь-якого іншого рішення щодо майна КСП, окрім того, що права та обов'язки цього КСП перейшли до правонаступника. Також КСП «Мирне», члени КСП «Мирне», ТОВ «Мирне»не відмовлялися від права власності на несільськогосподарські угіддя, у тому числі від права власності на земельні ділянки площею 22,9171 га.

Поряд з тим, у 2008 році в процесі ліквідації ТОВ «Мирне»майно пайового фонду, у тому числі нерухоме майно, що розташоване на земельних дялянках площею 22,9171 га, було передано ТОВ «Мирне»колишнім членам КСП «Мирне»згідно акту прийманя-передачі майна від 27.06.2008 року. В свою чергу, колишні члени КСП «Мирне»передали із майна пайового фонду у власність ТОВ «Мирне Плюс»наступне нерухоме майно:

2. Будівля магазину, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Рядянська, 29 (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 16.10.2008 ).

3. Будівля магазину, їдальні, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Рядянська, 14 б (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 ).

5. Будинок животноводів, що розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 13в, будівля їдальні, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременко, 16, адміністративна будівля, що розташована за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременко, 24, будівлі свиноферми № № 1, 2,3, що розташовані за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Городище, вул. Єременко, 13 (право власності на нерухоме майно зареєстроване в Марківському районному БТІ 12.08.2008 та 16.10.2008 ).

Позивач вказує на те, що передача вищевказаного майна здійснена на підставі нотаріально непосвідченого договору купівлі-продажу від 27.06.2008, про те право власності на це майно було визнано третейським судом в порядку, передбаченому діючим законодавством України та зареєстроване державою, про що свідчить договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 27.06.2008, рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Бізнес-Право»від 11.07.2008 по справі № 113/08, витяги з державного реєстру прав власності на нерухоме майно за 2008 рік . Також після передачі нерухомого майна у власність ТОВ «Мирне Плюс» колишні члени КСП «Мирне»28.04.2009 прийняли рішення про передачу йому у власність земельних ділянок, які знаходяться під господарськими будівлями та спорудами, про що свідчить витяг із протоколу зборів власників сертифікатів КСП «Мирне»Марківського району Луганської області від 28.04.2009 .

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ «Мирне Плюс»набуло право на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га, що раніше знаходилися в колективній власності КСП «Мирне».

Це право, як вказує позивач, відповідач не визнає, тому позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечення з підстав, викладених у відзиві .

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Статтями 13, 14, 41 Конституції України встановлені наступні базові положення законодавства щодо режиму власності та земельного законодавства:

- Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом;

- право власності на землю гарантується та це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

- кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

- право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) до 01.01.2002 року власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суб'єктами права власності на землю визнавалися, зокрема, колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно ст. 7 Закону України „Про колективні сільськогосподарські підприємства” від 14.02.1992 № 2114-XII земля визнається об'єктом права власності КСП, при цьому також суб'єктом права власності у підприємстві визнається підприємство як юридична особа, а його члени -в частині майна, яку вони одержують при виході із підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року та ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції 2001 року до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Статтею ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 2001 року передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Сичанська сільська рада не має документів, які б свідчили, що земельні ділянки загальною площею 22,9171 га на законних підставах знходяться у її віданні та які би давали їй право розпоряджатися ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п «г»ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі, зокрема, виникнення інших підстав, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що на момент пред'явлення позивачем позову до суду відповідач відмовився визнати право власності ТОВ «Мирне Плюс»на земельні ділянки площею 22,9171 га, що перешкоджає позивачу здійснювати дії щодо реєстрації свого права власності на ці земельні ділянки та отримання державного акту на право приватної власності на землю.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно на підставі закону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Способами захисту прав на земельні ділянки, зокрема, є визнання прав (також з цими нормами земельного законодавства узгоджуються норми ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування»від 21.05.1997 № 280/97-ВР зі змінами та доповненнями спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, 21 січня 2000 року загальні збори членів КСП «Мирне»прийняли рішення про реорганізацію цього колективного сільськогосподарського підприємства. Ця реорганізація була здійснена шляхом перетворення КСП в товариство з обмежнеою відповідальністю. Внаслідок реорганізації правонаступником прав та обов'язків КСП «Мирне»стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирне», що підтверджується статутом ТОВ «Мирне», зареєстрованим Марківською райдержадміністрацією 01.03.2000 (реєстр. № 0401556ю0010116 ТОВ «Мирне»також зберегло код КСП «Мирне»).

Також, у 2008 році в процесі ліквідації ТОВ «Мирне»майно пайового фонду, у тому числі нерухоме майно, що розташоване на земельних дялянках площею 22,9171 га, було передано ТОВ «Мирне»колишнім членам КСП «Мирне»згідно акту прийманя-передачі майна від 27.06.2008 року. В свою чергу, колишні члени КСП «Мирне»передали із майна пайового фонду у приватну власність позивача нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці площею 22,9171 га, що підтверджено матеріалми справи ( а.с. 114- 120, том 1).

Судом встановлені факти, що право власності ТОВ “Мирне Плюс»(позивача у справі) на відповідне нерухоме майно було підтверджено рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації “Бізнес-Право” від 11.06.2008 у справі № 113/08 (а.с.121-131, том 1), та зареєстроване в Марківському районому бюро технічної інвентарізації у 2008 році (а.с. 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 29, 30, 35, 104, 106, 138, том 2 та а.с. 1, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 41, 44, 46, 48, 50, 53, 54, 59, том 3).

Також, після передачі нерухомого майна у власність ТОВ «Мирне Плюс» колишні члени КСП «Мирне»28.04.2009 прийняли рішення про передачу йому у власність земельних ділянок, які знаходяться під господарськими будівлями та спорудами, про що свідчить витяг із протоколу зборів власників сертифікатів КСП «Мирне»Марківського району Луганської області від 28.04.2009 .

Судом також встановлено, що починаючи з 2000 року, ні органи управління КСП «Мирне», ні органи управління ТОВ «Мирне» не приймали будь-якого іншого рішення щодо майна КСП, окрім того, що права та обов'язки цього КСП перейшли до правонаступника. Також КСП «Мирне», члени КСП «Мирне», ТОВ «Мирне»не відмовлялися від права власності на несільськогосподарські угіддя, у тому числі від права власності на земельні ділянки площею 22,9171 га.

При цьому, перехід права власності до позивача на спірні земельні ділянки площею 22,9171 га, передбачений ст. 377 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, ст.ст.30, 120 Земельного кодексу України в редакції 2001 року ( що діяли на момент отримання позивачем нерухомого майна, підтвердження права власності на нерухоме майно третейським судом, державної реєстрації права власності позивача на це майно в Марківському районому бюро технічної інвентарізації та прийняття рішення про передачі земельних ділянок колишніми членами КСП «Мирне».

Таким чином, з 2008 року у ТОВ «Мирне Плюс»виникло право на оформлення у приватну власність земельних ділянок площею 22,9171 га, на яких розташовані належні йому на праві власності вищевказані нерухомі об'єкти.

Станом на 15.09.2010 грошова оцінка земельних ділянок площею 22,9171 га складає суму у розмірі 1159320 грн.00 коп., що підтверджується довідкою відповідача від 15.09.2010 № 113.

Суд вважає, що заперечення відповідача проти позовних вимог є необґрунтованими, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю серії ЛЖ № 3070000013 від 22.05.1996 виданий КСП «Мирне»ніхто не скасовував і це право згодом набув його правонаступник ТОВ «Мирне»( згідно п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції 2001 року), юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки, у розмірах, які були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки)(а.с.97-109, том1).

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2008 року вищевказане право з початку перейшло від ТОВ «Мирне»до колишніх членів КСП «Мирне», а потім до ТОВ «Мирне Плюс»(позивача у справі) у зв'язку з отриманням у власність нерухомого майна, що розташовано на земельних ділянках площею 22,9171 га.

Поряд з тим, відповідачем не надано до суду будь-яких актів органу місцевого самоврядування, або рішень суду, які б свідчили що земля колективноїї власності стала власністю територіальної громади, якою відповідно розпоряджається Сичанська сільська рада Марківського району Луганської області.

Відповідно до ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельні ділянки, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Стаття 3 Цивільного кодексу України, також встановлює неприпустимість позбавлення права власності на майно крім випадків, встановлених Конституцією України та законами України.

Згідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності або їх конфіскація також допускається в певних передбачених законом випадком або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”від 14.02.1992 № 2114-XII із змінами та доповненнями право колективного сільськогосподарського підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено у порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Згідно ст. 140 Земельного кодексу України в редакції 2001 року (вказаний кодекс діяв в період прийняття вищевказаного рішення відповідачем) підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається, підстави припинення прав на земельні ділянки є вичерпними (ст. 140 Земельного кодексу України), але вони не були взагалі застосовані щодо колективної власності КСП «Мирне».

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав. Також відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України права та законні інтереси особи, зокрема, захищаються шляхом визнання прав.

Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх права та законних інтересів (ст. 21 Господарського кодексу України).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо визнання права приватної власності ТОВ “Мирне Плюс» на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га, такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи.

Також, такої правової позиції дотримуються Вищий господарський суд України і апеляційні та місцеві господарські суди України у постановах та рішеннях, а саме:

- Постанова Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 6/147-09.

- Постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2009 у справі № 2-25/10448-2008 .

- Рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2009 у справі №7/88пд .

- Рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 06.11.2009 у справі № 14/122-пн-09.

- Рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2009 у справі № 3/1ЗЗ-ПН-09.

- Рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2009 у справі № 3/1 ЗЗ-ПН-09.

- Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.03.2010 у справі № 11/48 .

У судовому засіданні 25.11.2010 була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,44,49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирне плюс”, Луганська область, Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, буд. 31, п/р 2600512760064 в АБ Укркомунбанк, МФО 304988, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 34280627 на земельні ділянки загальною площею 22,9171 га, а саме:

3. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Дата підписання рішення -30.11.2010.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева

Попередній документ

12555235

Наступний документ

12555239

Інформація про рішення:

№ рішення:	12555238
№ справи:	4/259
Дата рішення:	25.11.2010
Дата публікації:	02.12.2010
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Луганської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Іпотека і оренда землі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (03.03.2026)
Дата надходження:	04.02.2026
Предмет позову:	визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню