91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.11.10 Справа № 17/309
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-фільм", м. Одеса
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 7 440 грн. 00 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Онуфрієнко А.А. - представник, довіреність № 15 від 01.08.10;
ОСОБА_3 - адвокат, свідоцтво № 848 від 19.04.07.
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги:
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення майнових авторських прав у сумі 7446,00 грн.;
- накласти на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до державного бюджету України;
- зобов'язати відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті «Луганська правда»повний текст рішення по даній справі;
- зобов'язати відповідача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з обігу примірників компакт-дисків формату DVD, на яких містяться зазначені в позові аудіовізуальні твори.
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 01.11.2010, 11.11.2010, 25.11.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
Компанія CP MEDIA LIMITED є власником майнових прав на фільм під назвою «1612»на підставі Договору № 14/СРМ від 03.10.2007, укладеного з Автономною некомерційною організацією „Золотий Орел”.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-фільм»(позивач у справі) та правовласником компанією CP MEDIA LIMITED укладено договір № DVD-001-2008-IF від 20.12.2007 про передачу майнових прав на використання аудіовізуальних творів (далі -Договір), за яким правовласник - CP MEDIA LIMITED передало ТОВ «Інтер-фільм»перелічені в п. 2.2 цього договору майнові права на використання фільмів (а також окремих елементів фільмів) в межах дозволеної території (Україна, Молдова, Казахстан, Киргизстан) та протягом дозволеного строку, в тому числі, і виключне право на розповсюдження екземплярів фільму, відтвореного на носіях, шляхом їх продажу і здачі в прокат виключно для приватного (не публічного) перегляду фільму (п. 2.2.2 Договору).
Згідно додатку № 15 від 20.12.2008 до Договору, позивачу було передано виключні майнові права на розповсюдження примірників фільму „1612”.
Відповідно до пункту 4.2 Договору правовласник гарантує, що він є одноособовим і законним володільцем усіх прав, які передає компанії (позивачу) за теперішнім договором.
25.12.2008 Державна служби кінематографії України видала державне (прокатне) посвідчення № 12525-12534.2008В, згідно якого ТОВ „Інтер-Фільм” одержало право на розповсюдження і демонстрування фільму „1612”, ( дом. відео) терміном дії прав до 31.12.2009.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Частиною 1 ст. 15 цього Закону визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, аудіовізуальні твори.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 1113 Цивільного кодексу України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
Як свідчать матеріали справи, 09.12.2009 в період часу з 12.55 по 13.05 представником правовласника виявлено та задокументовано факт реалізації (продажу) оптичних дисків для лазерних систем зчитування форматів DVD та MPEG-4, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) в приміщенні магазину „Настроение”, розташованого на 1-му поверсі 9-ти поверхового будинку № 63, проспект Гвардейський, м. Северодонецьк.
Дані примірники компакт-дисків не були марковані контрольними марками, що є порушенням ст. 3, 10 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних -це введення в обіг примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав визначено як: будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
За результатами перевірки державний інспектор з питань інтелектуальної власності Штанько В.А. склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 1649 КУпАП.
Постановою Северодонецького міського суду Луганської області від 05.02.2010 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1649 КУпАП, оскільки він реалізовував аудіовізуальну продукцію, на якій були відсутні контрольні марки України встановленого зразку.
Матеріалами справи підтверджено факт розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування без контрольних марок, тобто з ознаками котрафактності.
У зв'язку з тим, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, здійснював розповсюдження аудіовізуальних творів, майнові авторські права на які належать позивачеві, а також, що відповідач не отримував дозволу від ТОВ «Інтер-фільм»на розповсюдження аудіовізуальних творів, порушені вимоги ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 3, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних».
За приписами частин другої і третьої статті 15 та пункту „а” статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Згідно абзацу 2 частини статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема:
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
Частиною 2 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.
Частиною 3 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»встановлено, що суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
У зв'язку доведенням факту порушенням авторського права відповідач повинен сплатити компенсацію позивачу у сумі 7440 грн., що дорівнює 10 мінімальним заробітним платам на час скоєння порушення.
На підставі частини 2 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вимога позивача про зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті «Луганська правда» повний текст рішення по даній справі є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно стягнення штрафу у розмірі 10%.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права»суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Таким чином, законодавець надав суду право стягувати з порушників авторських прав на користь державного бюджету штрафних санкцій у розмірі, встановленому законом.
Стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заявленої компенсації до Державного бюджету України не є власне позовною вимогою, а є реалізацією судом права, наданого частиною 3 статті 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
За таких обставин, не може бути належною позовною вимогою вимога про застосування судом свого права, наданого законом. Така вимога, у разі необхідності, повинна викладатись іншим чином, а саме, в клопотанні позивача.
Разом з тим, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе реалізувати надане йому право та стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від присудженої на користь позивача суми до державного бюджету України 744,00 грн.
Стосовно вимоги позивача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з обігу примірників компакт-дисків формату DVD, на яких містяться зазначені в позові аудіовізуальні твори, то дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем не доведено наявність у відповідача інших примірників компакт-дисків формату DVD, на яких містяться фільм «1612», окрім вилученого державним інспектором з питань інтелектуальної власності Штаньком В.А. примірнику, що залучений судом до матеріалів справи.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на позивача пропорційно задоволених позовних вимог.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 5000,00 грн., які він сплатив за надання йому правової допомоги у відповідності до вимог договору від 14.06.2010 № ЛУ-19/10 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 (далі - Адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 848 від 19.04.2007. У підтвердження перерахування даної суми ОСОБА_3, до матеріалів справи додана квитанція до прибуткового касовий ордер № 100 від 14.06.2008 на суму 5000,00 грн.
Суд вважає, що сума витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 2500,00 грн. з огляду на наступне.
Так, позовна заява та додані до неї документи не містять особливо складних розрахунків та складного нормативного обґрунтування позиції позивача. Документи, додані до позовної заяви не містили всіх даних для задоволення позову, у зв'язку з чим, суд ухвалами від 14.10.2010, 01.11.2010, 11.11.2010 витребовував у позивача документи на підтвердження певних обставин, що є суттєвими для вирішення даної справи.
З огляду на вказане, на ціну позову, яка складає 7400,00 грн. та у порівнянні з якою витрати на адвоката є неспіврозмірно великими, суд вважає, що належними до стягнення є витрати на адвоката, які складають 2500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-фільм”, м. Одеса, вул. Жуковського,33, офіс 205, ідентифікаційний код 31039902, компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 7440,00 грн., витрати на адвоката в сумі 2500,00 грн., видати наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України штраф у розмірі 744,00 грн. 00 коп., видати наказ.
4. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, опублікувати за свій власний рахунок в засобі масової інформації, газеті «Луганська правда», повний текст рішення по цій справі, видати наказ.
5. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:
- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 102,00 за майновою вимогою та 42,50 грн. за немайновою вимогою, видати наказ;
- в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., видати наказ.
6. В решті позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 30.11.2010.
Суддя О.С. Фонова