01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" листопада 2010 р. Справа № 12/070-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Монарх”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Соната”
про стягнення заборгованості у розмірі 8 388,87 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
25 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Монарх” (далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Соната” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8 388,87 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 03.01.2008 року (далі -договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання продати, а відповідач зобов'язувався купити товар, а саме продукти харчування.
Позивач передав відповідачу товар згідно з товарно-транспортними накладними на загальну суму 137 002,50 грн.
Відповідач оплатив зазначений товар частково, а саме в сумі 130 317,90 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 6 684,60 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 920,46 грн., пеню в сумі 452,53 грн. та три проценти річних у розмірі 331,28 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2010 року, справу призначено до розгляду 09 листопада 2010 року.
01 листопада 2010 року представник позивача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду та надати всі витребувані документи. Клопотання підлягало задоволенню.
09 листопада 2010 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
05 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Гайок, 218 б, м. Біла Церква, Київська область, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розгляд справи в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 23 листопада 2010 року.
15 листопада 2010 року на адресу суду надійшов лист від представника позивача, в якому він просив долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи, що було зроблено судом.
18 листопада 2010 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Клопотання підлягало задоволенню судом.
23 листопада 2010 року у судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
03 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Монарх” (далі -продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Соната” (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу (далі -договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання продати, а відповідач зобов'язувався купити продукти харчування (далі - товар).
Згідно з умовами договору, ціна на товар остаточно фіксується у накладних на поставку товару (п. 3.1.). Крім цього, у накладних остаточно погоджується термін поставки, кількість та асортимент товару (п. 4.3.).
Позивач передав товар відповідачу на загальну суму 137 002,50 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №1014/0000000004 від 14.10.2008 року, №1027/0000000001 від 27.10.2008 року, №1105/0000000003 від 05.11.2008 року, №1113/0000000001 від 13.11.2008 року, №1119/0000000004 від 19.11.2008 року, №1127/0000000003 від 27.11.2008 року, №1222/0000000001 від 22.12.2008 року, №0114/0000000002 від 14.01.2009 року.
Відповідач прийняв товар, що підтверджується вищевказаними товарно-транспортними накладними, а також довіреностями ЯПЕ №156812 від 15.10.2008 року, ЯПЕ №156818 від 24.10.2008 року, ЯПЕ №156827 від 06.11.2008 року, ЯПЕ №156832 від 13.11.2008 року, ЯПЕ №156834 від 20.11.2008 року, ЯПЕ №156840 від 28.11.2008 року, №9 від 15.01.2009 року, виданими відповідачем для отримання товару у позивача, оригінали яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, а саме в сумі 130 317,90 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача.
Згідно з п. 3.2. договору, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару відповідно до накладної протягом 21 дня з моменту отримання продукції відповідно до накладної на поставку товару.
У зв'язку з несплатою відповідачем отриманого товару в повному обсязі, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 6 684,60 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 920,46 грн., пеню в сумі 452,53 грн. та три проценти річних у розмірі 331,28 грн.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу у розмірі 6 684,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 920,46 грн., пеню в сумі 452,53 грн. та три проценти річних у розмірі 331,28 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наступні періоди та розміри заборгованості:
З 20.01.09-01.10.10 розмір заборгованості становив 1 138,39 грн. (накладна №1222);
З 13.02.09-01.10.10 розмір заборгованості становив 5 546,21 грн. (накладна №0114), а також те, що з лютого 2009 року по жовтень 2010 року індекс інфляції становив у 2009 році: у лютому 101,5 (Урядовий кур'єр (далі -УК) №43 від 11.03.09р.), березні 101,4 (УК №63 від 08.04.09р.), квітні 100,9 (УК №80 від 07.05.09р.), травні 100,5 (УК №101 від 10.06.09р.), червні 101,1 (УК №120 від 08.07.09р.), липні 99,9 (УК №143 від 08.08.09р.), серпні 99,8 (УК №164 від 09.09.09р.), вересні 100,8 (УК №185 від 08.10.09р.), жовтні 100,9 (УК №208 від 10.11.09р.), листопаді 101,1 (УК №228 від 08.12.09р.), грудні 100,9 (УК №3 від 09.01.10р.), у 2010 році: у січні 101,8 (УК №24 від 09.02.10р.), лютому 101,9 (УК №44 від 10.03.10р.), березні 100,9 (УК №64 від 08.04.10р.), квітні 99,7 (УК №83 від 08.05.10р.), травні 99,4 (УК №102 від 08.06.10р.), червні 99,6 (УК №123 від 08.07.10р.), липні 99,8 (УК №146 від 10.08.10р.), серпні 101,2 (УК №165 від 08.09.10р.), вересні 102,9 (УК №187 від 08.10.10р.), жовтні 100,5 (УК №209 від 09.11.10р.), то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 1 331,39 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена позивачем у розмірі 920,46 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Беручи до уваги те, що:
з 19.12.08-22.12.08 (4 дні прострочення) розмір заборгованості становив 21 025,01 грн.;
з 23.12.08-25.12.08 (3 дні прострочення) розмір заборгованості становив 11 025,01 грн.;
з 13.01.09-14.01.09 (2 дні прострочення) розмір заборгованості становив 10 959,91 грн.;
з 15.01.09-19.01.09 (5 днів прострочення) розмір заборгованості становив 5 959,91 грн.;
з 20.01.09-13.07.09 (175 днів прострочення) розмір заборгованості становив 1 138,39 грн.;
з 05.02.09-12.02.09 (8 днів прострочення) розмір заборгованості становив 10 546,21 грн.;
з 13.02.09-05.08.09 (174 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5 546,21 грн., то три проценти річних за вищевказаними товарно-транспортними накладними становлять 116,51 грн. (за розрахунком суду).
Крім стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 452,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 9.2. договору, починаючи з першого дня затримки оплати поставленого товару у терміни, відповідач сплачує позивачу штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості кожної неоплаченої накладної за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Беручи до уваги наступні періоди, розміри заборгованості, а також облікову ставку НБУ:
з 19.12.08-22.12.08 (4 дні прострочення) розмір заборгованості становив 21 025,01 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 23.12.08-25.12.08 (3 дні прострочення) розмір заборгованості становив 11 025,01 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 13.01.09-14.01.09 (2 дні прострочення) розмір заборгованості становив 10 959,91 грн., ставка НБУ 12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 15.01.09-19.01.09 (5 днів прострочення) розмір заборгованості становив 5 959,91 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);\
з 20.01.09-14.06.09 (146 днів прострочення) розмір заборгованості становив 1 138,39 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 15.06.09-13.07.09 (29 днів прострочення) розмір заборгованості становив 1 138,39 грн., ставка НБУ -11% (Постанова НБУ № 343 від 12.06.2009 року);
з 05.02.09-12.02.09 (8 днів прострочення) розмір заборгованості становив 10 546,21 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 13.02.09-14.06.09 (122 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5 546,21 грн., ставка НБУ -12% (Постанова НБУ № 107 від 21.04.2008 року);
з 15.06.09-05.08.09 (52 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5 546,21 грн., ставка НБУ -11% (Постанова НБУ № 343 від 12.06.2009 року),
сума пені становить 914,46 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки розмір пені позивачем визначений у сумі 452,53 грн., то стягненню підлягає пеня в розмірі, визначеному позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ст. 655 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Монарх” до товариства з обмеженою відповідальністю “Соната” про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соната»(вул. Гайок, 218 б, м. Біла Церква, Київська обл., ідентифікаційний код 31212088) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх»(вул. Шашкевича, 29, смт. Новий Яричів, Кам'яно-Бузького р-ну, Львівської обл., код 30542557) 6 684,60 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 60 коп.) основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 920,46 грн. (дев'ятсот двадцять грн. 46 коп.), три проценти річних у розмірі 116,51 грн. (сто шістнадцять грн. 51 коп.), пеню в сумі 452,53 грн. (чотириста п'ятдесят дві грн. 53 коп.) 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 229,96 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 96 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 29.11.2010 року.