01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" листопада 2010 р. Справа № 12/074-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради
«Білоцерківтепломережа»
до комунального підприємства Білоцерківської міської ради
«Підприємство готельного господарства»
про стягнення боргу у сумі 241 664,15 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Колесник Т.А. (довіреність № 1563 від 05.10.2010 р.);
від відповідача: не з'явився,
26 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі -позивач) до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»(далі -відповідач) про стягнення боргу у сумі 241 664,15 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на споживання теплової енергії № 858 від 01.01.2006 року (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався поставити теплову енергію, а відповідач зобов'язувався її прийняти та оплатити.
Відповідач надані послуги в період з листопада 2009 року по грудень 2009 року не оплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 200 890,50 грн. суми основного боргу, 17 981,65 грн. пені, 17 993,77 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 4 798,23 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 26 жовтня 2010 року, справу призначено до розгляду 09 листопада 2010 року.
09 листопада 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надав. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 23 листопада 2010 року.
06 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, б-р. Олександрійський, 130, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
23 листопада 2010 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
01 січня 2006 року між комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі -позивач) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»(далі -відповідач) був укладений договір на споживання теплової енергії № 858 (далі -договір), згідно з яким позивач зобов'язувався поставити теплову енергію, відповідач зобов'язувався її прийняти та оплатити.
У період з листопада 2009 року по грудень 2009 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 200 890,50 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за листопад 2009 року та грудень 2009 року (далі -акти приймання-передачі).
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач будь-яких підтверджень оплати отриманих послуг суду не надав.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 17 993,77 грн., пеню у розмірі 17 981,65 грн. та три проценти річних у розмірі 4 798,23 грн.
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
П. 6.4 договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Враховуючи вищезазначений період та розмір заборгованості, а також те, що облікова ставка Національного банку України до 07.06.2010р. становила 10,25%, а з 08.06.2010р. становила 9,5%, то розмір пені становить 18 573,83 грн. (за розрахунком суду).
Беручи до уваги те, що позивачем пеня визначена у розмірі 17 981,65 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 16.12.2009 року до 20.10.2010 року становив у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні -99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні -99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні -99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні -99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні -101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні -102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні -100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), а також те, що розмір заборгованості становив 200 890,50 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 16 823,99 грн. (за розрахунком суду).
Що стосується трьох процентів річних, то враховуючи 309 днів прострочення з 16.12.2009р. по 20.10.2010р., суму боргу у розмірі 200 890,50 грн., то три проценти річних становлять 4 809,45 грн. (за розрахунком суду).
Беручи до уваги те, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 4 798,23 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»(09113, Київська обл., м. Біла Церква, б-р 50 років Перемоги, 94, код 03802958) на користь комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) 200 890,50 грн. (двісті тисяч вісімсот дев'яносто грн. 50 коп.) суми основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 16 823,99 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять три грн. 99 коп.); три проценти річних у розмірі 4 798,23 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім грн. 23 коп.); пеню у розмірі 17 981,65 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна грн. 65 коп.); 2 416,65 грн. (дві тисячі чотириста шістнадцять грн. 65 коп.) витрат на сплату державного мита; 234,86 грн. (двісті тридцять чотири грн. 86 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 29.11.2010 року.