01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" листопада 2010 р. Справа № 19/161-10/12
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»
про про стягнення збитків у розмірі 12 663,47 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Грицаєнко К.М. (довіреність від 26.08.2010 року) ;
від відповідача: Амелін Є.А. (довіреність від 22.11.2010 року);
27 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції в Київській області (далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(далі -відповідач) про стягнення збитків у розмірі 12 663,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на результати проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, по завершенню якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08 грудня 2009 року (далі -акт), в якому зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, а саме самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 01.01.2007 року до 05.12.2009 року.
Вважаючи, що інтереси держави порушено, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки в сумі 12 663,47 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 27 серпня 2010 року, справу призначено до розгляду 20 вересня 2010 року.
Згідно з розпорядженням від 28.09.2010 року, справу передано до провадження іншому судді, у зв'язку з чим ухвалою від 29 вересня 2010 справа підлягала прийняттю і призначена до розгляду на 12 жовтня 2010 року.
12 жовтня 2010 року представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про передачу справи на розгляд до адміністративного суду. Клопотання задоволенню не підлягало на підставі ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи, на підставі вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 26 жовтня 2010 року.
26 жовтня 2010 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача збитки, завдані державі у розмірі 12 633,47 грн., які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету в ГУ ДКУ в Київській обл., МФО 821018, отримувач: Шибенська сільська рада, по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
Розгляд справи було відкладено, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, на 09 листопада 2010 року.
09 листопада 2010 року на адресу суду представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його терміновим відрядженням. Зазначене клопотання судом задоволено. Представник позивача надав пояснення до позовної заяви.
Розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 23 листопада 2010 року.
23 листопада 2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»регулярно сплачувало всі належні платежі за користування водними ресурсами, відсутність дозволу пояснюється складною, дорогою та довготривалою процедурою його отримання. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку:
у грудні 2009 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Потапенком А.В. та Бурлаченком О.С. (далі -державний інспектор), у присутності генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»Віліщука Ю.В. на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Київській області № 620 від 07 грудня 2009 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн».
08 грудня 2009 року за результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, а саме самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 01.01.2007 року по 05.12.2009 року.
09 грудня 2009 року державним інспектором було внесено припис відповідачу та вказано, що дозвіл на спеціальне водокористування необхідно отримати до 09.01.2010 року.
18 січня 2010 року державним інспектором була винесена постанова № 001824 про застосування адміністративного стягнення у вигляді накладення адміністративного штрафу на відповідача.
Відповідач дії державного інспектора не оскаржував, адміністративний штраф оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 2087 від 20 січня 2010 року, визнавши таким чином протиправність своїх дій.
Станом на 09.06.2010 року відповідач припис не виконав, виявлені порушення не усунув.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
У судовому засіданні 23 листопада 2010 року представник відповідача пояснив, що дозвіл на спеціальне водокористування не отримав через складну, дорогу та тривалу процедуру його отримання. Надав суду підтвердження оплати усіх належних платежів за спеціальне водокористування та використання води понад ліміт, а саме: розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 2007 рік, 2008 рік та податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 08.02.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Згідно з ч. 7 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Ч. 6 ст. 49 Водного кодексу України закріплено, що спеціальне водокористування є платним.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Згідно з п. з) ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
Ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до п. 4.5.2. роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 року №02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»(далі -роз'яснення), використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.
Ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»закріплено, що заподіяні державі внаслідок такого використання збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за спеціальне використання природних ресурсів.
Ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України закріплює, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 Водного кодексу України, відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Позивачем загальна сума збитків розрахована за формулою З с.в. = W x Тар. х 5, в якій збитки за самовільне використання води розраховані з використанням методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів №37 (за період з 01.01.2007 року по 24.08.2009 року) та методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів №389 (за період з 25.08.2009 року по 01.01.2010 року).
09 листопада 2010 року представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, у якій він просив перерахувати стягувані з відповідача збитки, завдані державі, до спеціального фонду місцевого бюджету в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, отримувач: Шибенська сільська рада, по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків, завданих державі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 149, ч. 2 ст. 151, п. 6 ч. 1 ст. 153 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 48, ч. 7 ст. 44, ч. 6 ст. 49, ч. 1 ст. 110, ч. ч. 1, 2 ст. 111 Водного кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. ч. 3, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державної екологічної інспекції в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 41, код 31099076) 12 663,47 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят три грн. 47 коп.) суми збитків, завданих державі, до спеціального фонду місцевого бюджету в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, отримувач: Шибенська сільська рада, (код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 41, код 31099076) в доход державного бюджету України державне мито в розмірі 126,63 грн. (сто двадцять шість грн. 63 коп.); 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 29.11.2010 року.