01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 235-24-26
про повернення позовної заяви без розгляду
"26" листопада 2010 р. № 02-03/1696/22
Суддя О.О.Третьякова, розглянувши матеріали
за позовом Вишгородської районної ради Київської області, 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1
до товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр», 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд комунального майна Вишгородського району, 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1
про стягнення 30557,33 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області з позовною заявою №2-5/388 від 22 листопада 2010 року (за вх. суду №5422 від 24 листопада 2010 року) звернулась Вишгородська районна рада Київської області (далі -Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр»(далі -Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду комунального майна Вишгородського району (далі -Третя особа) про стягнення 30557,33 грн.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 травня 2007 року, Договору на послуги, які пов'язані із використанням зданого в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна приміщення в будівлі адмінбудинку за адресою: м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 травня 2007 року та Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 серпня 2007 року, укладених між Фондом комунального майна Вишгородського району та Відповідачем, у зв'язку з чим у Відповідача утворився борг перед Фондом комунального майна Вишгородського району в розмірі заявлених до стягнення сум.
В той же час, Позивачем не обґрунтовано в чому, за вказаних обставин, полягають порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно пунктів 3 та 3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлені у таких розмірах: із позовних заяв майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.
В прохальній частині позовної заяви Вишгородська районна рада Київської області просить звільнити Позивача від сплати державного мита згідно пункту 11 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21 січня 1993 року та від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року»№825 від 05 серпня 2009 року.
Господарський суд не наділений повноваженнями щодо звільнення позивачів при зверненні з позовною заявою до суду від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Виключний перелік таких підстав визначений пунктом 11 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21 січня 1993 року
Так, зокрема, пунктом 11 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про державне мито»передбачено, що від сплати державного мита звільняються:
- органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
- органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;
- органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.
Вишгородська районна рада Київської області звернулась до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду комунального майна Вишгородського району про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та інших платежів, передбачених умовами Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 травня 2007 року, Договору на послуги, які пов'язані із використанням зданого в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна приміщення в будівлі адмінбудинку за адресою: м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 травня 2007 року та Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста району від 11 серпня 2007 року, укладених між Третьою особою та Відповідачем, предмет якого (позову) не співпадає із предметом позовів, визначених у пункті 11 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. «Про державне мито», що в свою чергу не надає Позивачу пільг щодо сплати державного мита.
Відповідно до розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» №1258 від 21 грудня 2005 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №825 від 05 серпня 2009 року для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів -за ставкою 236,00 гривень.
Таким чином, Позивачем до вказаної позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі. Таких доказів не зазначено і в переліку додатків до позовної заяви.
Згідно із пунктами 4, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При повторному зверненні з позовом до суду Позивачу необхідно усунути зазначені недоліки та врахувати те, що належним позивачем у даному спорі є орендодавець, оскільки спір стосується неналежного виконання договорів, сторонами яких є Фонд комунального майна Вишгородського району і Товариство з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр».
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Вишгородської районної ради Київської області №2-5/388 від 22 листопада 2010 року (за вх. суду №5422 від 24 листопада 2010 року) разом з доданими до неї матеріалами (всього на 50 аркушах, в тому числі оригінал фіскального чеку «Укрпошта»№ 2490 від 23 листопада 2010 року) повернути Позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя О.О.Третьякова