Рішення від 16.11.2010 по справі 16/120-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 16/120-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія «Транс-Магістр», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металліс груп», с. Рудня, Броварський район

про стягнення 36 436,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Смєхнов В.А., довіреність б/н від 24.06.2010р. -представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія «Транс-Магістр»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. № 633 від 20.09.2010 року (Вх. № суду 4318 від 22.09.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металліс груп»(далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 27 747,76 грн., 2 601,45 грн. пені, 4 679,08 грн. інфляційних, 1 408,45 грн. 3% річних, а всього 36 436,73 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 24.09.2010р. порушено провадження у справі № 16/120-10 та призначено її розгляд на 12.10.2010р. о 10 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Враховуючи неявку відповідача в судові засідання, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 02.11.2010р. потім на 16.11.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2010р. надав уточнений розрахунок, в якому зменшив позовні вимоги в частині нарахування відповідачу штрафних санкцій, а саме: 1 732,19 грн. пені, 3 688,69 грн. інфляційних, 892,31 грн. 3% річних.

Відповідач свого представника в судові засідання 12.10.2010р., 02.11.2010р. та 16.11.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином у встановленому законодавством порядку ухвалами суду від 24.09.2010р., від 12.10.2010р., від 02.11.2010р., вимоги п. 3 ухвали від 24.09.2010р. про порушення провадження у справі, п. 3 ухвали від 12.10.2010р. та п. 2 ухвали від 02.11.2010р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 24.09.2010р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 28.09.2010р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 12.10.2010р., яка була отримана відповідачем 15.10.2010р. про що свідчить підпис на повідомленні про вручення та ухвалою від 02.11.2010р., яка була отримана відповідачем 08.11.2010р. про що свідчить підпис на повідомленні про вручення. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія «Транс-Магістр»(експедитор-далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металліс груп»(клієнт -далі відповідач) 13.12.2007 року укладено Договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 176/ДЕ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач доручає, а позивач за плату, за дорученням відповідача і за його рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування, по перевезенню вантажів по Україні та іншим країнам.

Згідно п. 2.2.4 Договору, відповідач зобов'язується оплатити вартість послуг наданих позивачем по даному Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, відповідач здійснює 100% передоплату послуг позивача не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку перевезення вантажів.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, якщо перевезення позивачем вантажу відповідача розпочато до внесення останнім 100% передоплати, відповідач повинен провести 100% оплату по фактичному завантаженню вагонів протягом 5 банківських днів з дати початку перевезення партії вантажу. Позивач надає послуги відповідачу на підставі його письмових заявок (п. 2.10 Договору).

Згідно заявок відповідача на експедирування вантажу вих. № 001/03 від 05.02.2009р., вих. № 002/03 від 03.04.2009р. вих. № 003/03 від 08.05.2009р. позивачем були надані послуги по перевезенню вапна гідратного, що підтверджується дорожніми відомостями та листами видачі вантажу № 06450816, № 06450890, № 06450911.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з Акту здачі виконаних послуг № 8 від 30.12.2008р. відповідач отримав від позивача послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню на суму 17 398,12 грн., що підтверджується підписом та печаткою відповідача на вказаному Акі.

Крім того, відповідно до Актів здачі виконаних послуг: № 1 від 28.02.2009р. відповідачу надавались послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню на суму 11 575,70 грн.; № 2 від 30.04.2009р. відповідачу надавались послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню на суму 10 856,93 грн.; № 3 від 31.05.2009р. відповідачу надавались послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню на суму 10 349,64 грн. Всього по актах № 8, 1, 2, 3, на суму 50 180,39 грн.

Відповідач розрахувався за надані послуги по Актах № 1, 2, сплативши позивачу 11 575,70 грн., що підтверджується банківською випискою № 8 від 03.04.2009р. (призначення платежу: передоплата за транспортування від 28.02.2009р.) та 10 856,93 грн., що підтверджується банківською випискою № 20 від 08.05.2009р. (призначення платежу: оплата за послуги транспортування згідно рахунку фактури № 120 від 08.05.2009р.).

Отже, борг відповідача, який залишився не оплаченим складає 27 747,76 грн. (50 180,39 грн. - 11 575,70 грн. - 10 856,93 грн. = 27 747,76 грн.).

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості наданих позивачем послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню від відповідача не надходило.

Таким чином на час звернення позивача з позовом до суду борг відповідача, згідно позовних вимог становить 27 747,76 грн. (Акт № 8 від 30.12.2008р. на суму 17 398,12 грн. та Акт № 3 від 31.05.09р. на суму 10 349,64 грн.).

Відповідно до п. 7.1 Договору, даний договір діє до 31.12.2008 року. Доказів пролонгації Договору до суду не надано.

Отже, заборгованість у розмірі 17 398,12 грн. по Акту № 8 від 30.12.2008р. підпадає під дію договору № 176/ДЕ від 13.12.2007 року.

Щодо заборгованості у розмірі 10 349,64 грн. по Акту № 3 від 31.05.2009р., яка не підпадає під дію договору № 176/ДЕ від 13.12.2007 року і неможливо визначити строк оплати, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02.11.2010р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 730, що підтверджується фіскальним чеком № 6691 від 02.11.2010р., описом вкладення від 02.11.2010р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 04071 1058267 9 від 04.11.2010р. з вимогою сплатити вартість перевезення на суму 10 349,64 грн. по Акту № 3 від 31.05.2009р. Однак відповідачем відповіді надано не було, заборгованість не була сплачена.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за надані послуги перевезення була отримана відповідачем 04.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04071 1058267 9 від 02.11.2010р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України настав 12.11.2010р.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих транспортно-експедиційних послуг заборгованість відповідача всього у розмірі 27 747,76 грн. (Акт № 8 від 30.12.2008р. на суму 17 398,12 грн. та Акт № 3 від 31.05.2009р. на суму 10 349,64 грн.) оплачена не була.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 27 747,76 грн. основного боргу на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 27 747,76 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.4 Договору, у випадку прострочення платежу, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем на підставі п. 4.4 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої, відповідно до уточненого розрахунку позивача (Акт № 8 від 30.12.2008р. на суму 17 398,12 грн.) становить 1 732,19 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 19.03.2010р. по 20.09.2010р.

Однак, зазначений розрахунок, відповідно до якого пеня становить 1 732,19 грн., не може бути прийнятий судом повністю, оскільки у зазначеному розрахунку застосовувалась облікова ставка НБУ у розмірі 10,25%, однак з 08.06.2010р. по 08.07.2010р. облікова ставка НБУ становила 9,5% (постанова НБУ від 07.06.2010р. N 259); з 08.07.2010р. по 10.08.2010р. облікова ставка НБУ становила 8,5% (постанова НБУ від 07.07.2010р. N 320); з 10.08.2010р. і по теперішній час облікова ставка НБУ становить 7,75% (постанова НБУ від 09.08.2010р. N 377).

Враховуючи вищевикладене, судом зроблено перерахунок пені, відповідно до якого пеня за період з 19.03.2010р. по 20.09.2010р. становить 1 640,90 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі -1 640,90 грн. В частині стягнення пені в сумі 91,29 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 3 688,69 грн. за період з 31.12.2008р. по 16.11.2010р. та 3% річних в розмірі 892,31 грн. за період з 31.12.2008р. по 16.11.2010р. (уточнений розрахунок позивача, 3% річних та інфляційні нараховані на суму боргу 17 398,12 грн. по акту № 8 від 30.12.2008р.) на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 27 747,76 грн. основної заборгованості, 1 640,90 грн. пені, 892,31 грн. 3% річних та 3 688,69 грн. інфляційних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металліс груп»(07430, Київська обл., Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаєва, 22, код ЄДРПОУ 35335870, р/р 26005142472200 в АКИБ «УкрСиббанк»м. Києва, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія «Транс-Магістр»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, оф. 412, код ЄДРПОУ 31087590, р/р 2600298159 в ПуАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175) 27 747 (двадцять сім тисяч сімсот сорок сім) грн. 76 коп. основної заборгованості, 1 640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 90 коп. пені, 3 688 (три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 69 коп. інфляційних, 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 31 коп. 3% річних, 339 (триста тридцять дев'ять) грн. 70 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 02 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко

Попередній документ
12554937
Наступний документ
12554939
Інформація про рішення:
№ рішення: 12554938
№ справи: 16/120-10
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 02.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію