Рішення від 16.11.2010 по справі 10/217-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 10/217-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/217-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», с. Чайки

про стягнення 208890,14 грн.

Представники:

від позивача: Шаповалов Д.В. - довіреність б/н від 25.10.2010 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармлінк»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 208890,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 1248ю від 25.06.2008 р., в частині оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 206528,61 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 2361,53 грн. пені.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 10000,00 грн. - по сплаті адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі № 10/217-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 26.10.2010р. представником позивача надано заяву № 42 від 26.10.2010 р. про зміну позовних вимог, з якої вбачається, що позивачем викладена додаткова вимога, а саме - зобов'язати відповідача надати позивачу звіти про хід реалізації товару та його залишки за весь період дії Договору купівлі-продажу від 25.06.2008р. № 1248ю.

Розглянувши заяву про зміну позовних вимог, суд залишив її без задоволення, оскільки під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Таким чином заявлена додаткова вимога фактично є збільшенням позовних вимог.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа від 02.06.2006р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні 26.10.2010р. представник відповідача усно клопотав про відкладення розгляду справи, мотивуючи це необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, оскільки матеріали позовної заяви на адресу відповідача не надходили, у зв'язку з чим останній не мав змоги підготувати та надати обґрунтований відзив на позов.

Ухвалою суду від 26.10.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2010 р. не з'явися, проте 15.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника. Вимоги ухвали суду від 26.10.2010 р. відповідач повторно не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних документів до суду не надіслав.

В судовому засіданні 16.11.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Крім того, представником позивача надані усні заперечення щодо відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи наданні позивачем заперечення щодо відкладення розгляду справи, не надіслання відповідачем витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 1248ю, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати товар для продажу, а покупець зобов'язується прийняти товар та проводити його оплату на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невід'ємною частиною договору.

Умовами укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору № 1248ю від 25.06.2008 р. між сторонами погоджено, що договір діє з моменту його підписання до 31.12.2009 р.

На виконання умов договору позивачем, згідно з видатковими накладними № РН-443у від 13.08.2009 р., № РН-131л від 01.09.2009 р., № РН-461у від 01.09.2009 р., № РН-465у від 03.09.2009 р., № РН-470у від 07.09.2009 р., № РН-488у від 14.09.2009 р., № РН-134л від 14.09.2009 р., № РН-501у від 28.09.2009 р., № РН-516у від 09.10.2009 р., № РН-523у від 14.10.2009 р., № РН-535у від 21.10.2009 р., поставлено товар, всього на загальну суму 242200,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ААА № 281835 від 13.08.2009 р., серії ААА № 281017 від 01.09.2009 р., серії ААА № 281059 від 03.09.2009 р., серії ААА № 281089 від 07.09.2009 р., серії ААА № 280848 від 14.09.2009 р., серії ААА № 281359 від 29.09.2009 р., серії ААА № 281516 від 09.10.2009 р., серії ААА № 579421 від 15.10.2009 р., серії ААА № 579474 від 21.10.2009 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Умовами п.п. 4.1, 4.2 договору встановлено, що покупець зобов'язаний до 8 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки. Розрахунок за товар проводиться протягом 30 днів з моменту звіту про хід реалізації.

Проте, в порушення умов договору відповідачем не виконанні зобов'язання в частині надання позивачу звітів про хід реалізації товару та лише частково здійснено оплату поставленого позивачем, згідно з видатковими накладними, товару у сумі 39671,39 грн., вартість товару у сумі 206528,61 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умовами договору, зокрема, п. 4.2, передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 30 днів з моменту його реалізації, проте відповідач, порушуючи умови п. 4.1 договору, не надавав звітів про хід реалізації товару, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №№ 13, 25, 26, надіслання яких підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками № 8707 від 23.03.2010 р. та № 8034 від 23.07.2010 р., з вимогами здійснити оплату поставленого позивачем товару або повернути такий товар.

Проте відповідач відповіді на вимоги позивача не надав, повернення товару або його оплату не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого на підставі Договору купівлі - продажу № 1248ю від 25.06.2008 р., згідно з накладними, товару на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 206528,61 грн. визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, просить суд стягнути 2361,53 грн. пені, яка нарахована за період з 03.09.2009 по 30.03.2010 р., від суми заборгованості. При цьому, судом вставлено, що позивачем помилково зазначено початок для нарахування періоду пені - з 03.09.2009 р., зазначивши 27 днів прострочки, і що вірним періодом нарахування пені є: 03.09.2010 р. - 30.09.2010 р.

Умовами п. 6.3 договору передбачено, що у випадку, несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує продавцю штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені, доданий позивачем до позовної заяви, є вірний, вимога позивача про стягнення з відповідача 2361,53 грн. пені підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України, також просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує на підставі наданих суду: договору про надання правової допомоги адвокатом № 2/10г від 01.02.2010 р., довіреності на ім'я адвоката ОСОБА_1, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 та платіжного доручення № 53 від 03.02.2010 р., як доказ оплати послуг.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги адвокатом № 2/10г від 01.02.2010 р., відповідно до умов п. 1.1 якого адвокат зобов'язався надавати позивачу правову допомогу, а саме: здійснення захисту прав і законних інтересів у господарському суді у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»про стягнення з останнього заборгованості.

Умовами п. 3.4 договору передбачено, що позивач зобов'язався сплатити адвокату фактичні витрати пов'язані з виконанням цього договору.

Так, на виконання умов договору, позивачем перераховано ОСОБА_1 10000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 53 від 03.02.2010 р., де призначенням платежу вказано: «оплата за адвокатські послуги згідно з Договором № 2/10г від 01.02.2010 р.»

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом ОСОБА_1 виконанні взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору щодо захисту інтересів позивача у господарському суді, а тому вимога позивач про стягнення з відповідача 10000,00 грн. понесених витрати на оплату послуг адвоката визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (08130, Київська область, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 4; код ЄДРПОУ 21643699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10; код ЄДРПОУ 35757399) 206528,61 грн. заборгованості, 2361,53 грн. пені, а також судові витрати: 2088,91 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 24.11.2010 р.

Попередній документ
12554911
Наступний документ
12554914
Інформація про рішення:
№ рішення: 12554912
№ справи: 10/217-10
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 02.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію