01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" жовтня 2010 р. Справа № 17/069-09/9-10
01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81
№ 17/069-09/9-10 21.10.2010 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Піщанське”
До Білоцерківської районної державної адміністрації
Третя особа Фізична особа - ОСОБА_1
Про визнання права власності
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Від позивача: Коваленко Ю.О. (дов. № б/н від 10.06.2009 р.)
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Піщанське” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.08.2009 року у справі № 17/069-09 позов задоволено повністю; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Піщанське” (код 03755377) право власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі комплексу Ферми № 3 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Піщана, вулиця Польова, буд.2, за літерою “Б”(кузня) загальною площею 210,3 кв.м., 1987 року побудови; літерою “В”(курятник) загальною площею 1110,2 кв.м., 1989 року побудови; літерою “Е”(бойня) загальною площею 116,10 кв.м., 1983 року побудови; літерою “З”(склад) загальною площею 551,50 кв.м., 1983 року побудови.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року апеляційну скаргу громадянки ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 26.08.2009 року № 17/069-09 (з додатками) повернуто без розгляду, матеріали справи № 17/069-09 повернуто до господарського суду Київської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1 -задоволено; рішення господарського суду Київської області від 26.08.2009 року у справі № 17/069-09 -скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 18.08.2010 року, Вищий господарський суд України вважає порушенням процесуального законодавства той факт, що ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі.
Згідно резолюції керівництва суду від 31.08.2010 року справу № 17/069-09 передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою суду від 02.09.2010 року справу № 17/069-09 прийнято до свого провадження суддею Сокуренко Л.В. та призначено її розгляд на 16.09.2010 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1); зобов'язано позивача надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (докази направлення надати в судове засідання); надати в судове засідання письмове пояснення з урахуванням вимог зазначених в Постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р., а також оригінали документів (для огляду) на підтвердження своїх вимог; зобов'язано відповідача надати в судове засідання відзив на позовну заяву та письмові пояснення з урахуванням вимог зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р.; зобов'язано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 надати в судове засідання письмове пояснення з урахуванням вимог зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від18.08.2010 р., а також надати відзив на позовну заяву та документи на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог.
В судове засідання 16.09.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в зв'язку з чим ухвалою суду від 16.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2010 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду), а також належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) договору оренди нежилого приміщення між позивачем та третьою особою та договір оренди від 01.06.2000 року укладений між ТОВ “Піщанське” та СТ “Леггорн”; зобов'язано відповідача надати в судове засідання відзив на позовну заяву та письмові пояснення з урахуванням вимог зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р.; зобов'язано третю особу надати в судове засідання письмове пояснення з урахуванням вимог зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від18.08.2010 р.; надати відзив на позовну заяву та документи на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, а також витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по СТ “Леггорн”, документи на підтвердження отримання спадщини фізичною особою - ОСОБА_1 від громадянина ОСОБА_2; договір оренди нежилого приміщення між позивачем та третьою особою; належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) документів, на які посилається третя особа в якості своїх заперечень проти позову.
В судове засідання 07.10.10 р. представники сторін з'явилися, проте у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 21.10.10 р.
В судове засідання 21.10.10 р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися; представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами згідно з ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-
19 вересня 2008 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Піщанське” (позивачем) було укладено Договір оренди земельної ділянки № 54 (далі -Договір), який зареєстрований у Київській регіональній філії № 29 державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” № 040832200011 від 24.09.2008р.
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач (орендодавець) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів в межах Піщанської сільської ради.
Згідно з умовами п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності і розміщена на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 11,4877 га, за рахунок сільськогосподарських земель (господарські будівлі і двори ТОВ “Піщанське”).
Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 2.2). Грошова оцінка земельної ділянки становить 151 539,76 грн (п. 2.3). Права третіх осіб на земельну ділянку не заявлені (п. 2.4 Договору).
Пунктом 3.1 визначено, що Договір укладається терміном на 10 (десять) років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору позивач (орендар) має переважне право на поновлення його на новий термін.
Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Піщанської сільської ради в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4 546,19 грн за рік.
Отже, за умовами даного Договору земельну ділянку надано під розташовані на ній будівлі, у тому числі й ті, про визнання права власності на які заявлено цей позов.
Відповідно до Довідки Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 12-04/135 від 25.08.2009р. (а.с. 5, т.2), колгосп ім. Димитрова 23.04.1992р. перереєстрований в колективне сільськогосподарське підприємство “Піщанське”.
В свою чергу КСП “Піщанське” 06.03.2000р. перереєстровано в сільськогосподарський виробничий кооператив “Піщанський”, та є правонаступником всіх прав та обов'язків попередника.
З 14.04.2000р. правонаступником всіх прав та обов'язків СВК “Піщанське” є Товариство з обмеженою відповідальністю “Піщанське” (позивач).
Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ “Піщанське” (а.с. 55-63, т.1), затвердженого протоколом загальних зборів № 2 від 26.12.2006р. та зареєстрованого 22.01.2007р. за № 1328105000200712, Товариство з обмеженою відповідальністю “Піщанське” є правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Піщанський” та Колективного сільськогосподарського підприємства “Піщанське”.
Зазначена обставина підтверджується також доданими до матеріалів справи протоколами загальних зборів КСП “Піщанське”, СВК “Піщанське” та ТОВ “Піщанське”.
Отже, являючись правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства “Піщанське”, та у відповідності до Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” від 29.01.2001р., в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. за № 177, позивач - ТОВ “Піщанське” набуло право власності на будівлі під літерами “А”, “Г”, “Д”, “Ж”, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, зареєстрованим Білоцерківським МБТІ 03.09.2007р. на ім'я ТОВ “Піщанське” в книзі № 2 за номером запису 252.
Ці будівлі свинарників під літерами “А”, “Г”, “Д”, “Ж”, 1989 року побудови, станом на період розпаювання в 2007 році знаходились на балансі підприємства та мали оціночну вартість, що являлося підставою для реєстрації речових прав ТОВ “Піщанське” на нерухоме майно та отримання Свідоцтва про право власності на них.
Однак, за ствердженням позивача, будівлі за літерами “Б”, “В”, “Е”, “З” побудовані в середині 80-их років господарським способом колективним сільськогосподарським підприємством “Піщанське” не були введені в експлуатацію та не поставлені на баланс підприємства.
У зв'язку з наведеними обставинами у позивача виникла необхідність звернутися в суд з даним позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, як до орендодавця земельної ділянки.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності на майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, зокрема юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.
Статтею 19 названого Закону визначено перелік документів, які є підставою для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема акт прийому нерухомого майна до експлуатації, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмеження цих прав, що набрали законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на орендованій позивачем земельній ділянці площею 11,4877 га знаходяться самочинно збудовані будівлі, а саме: нежитлові будівлі комплексу Ферми № 3 за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Піщана, вулиця Польова, буд.2, позначені літерою “Б”(кузня) загальною площею 210,3 кв.м., 1987 року побудови; літерою “В”(курятник) загальною площею 1110,2 кв.м., 1989 року побудови; літерою “Е”(бойня) загальною площею 116,10 кв.м., 1983 року побудови; літерою “З”(склад) загальною площею 551,50 кв.м., 1983 року побудови.
За загальним правилом, встановленим частиною другою ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Водночас, частина п'ята ст. 376 ЦК України встановлює, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З вказаної норми ст. 376 ЦК України вбачається, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб, може бути визнано за особою, яка є власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розміщено (побудовано) таке майно.
Згідно з Договором оренди земельної ділянки № 54 від 19.09.2008р. позивачу надано в строкове платне володіння земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів в межах Піщанської сільської ради загальною площею 11,4877 га.
Згідно з Інвентаризаційною справою Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації на нежитлові будівлі по вул. Польова № 2 в с. Піщана Білоцерківського району (ферма № 3) у “Сводному акті” по вул. Друга Польова значаться, зокрема, спірні будівлі, а саме: “Б” нежитлова будівля (кузня), “В” нежитлова будівля (курятник), “Е” нежитлова будівля (бойня), “З” нежитлова будівля (склад).
Згідно з Довідкою Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 387 від 09.06.2009р., в селі Піщана Білоцерківського району вулиця Друга Польова та вулиця Польова - це одна й та ж сама вулиця. Вірно вважати назву вулиці Польова.
Отже, оскільки самовільне будівництво здійснено на земельній ділянці, яку надано у користування позивача, це є підставою для визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості.
Відповідачем - Білоцерківською районною державною адміністрацією, як власником земельної ділянки (якою розпоряджається Білоцерківська РДА) подано суду заяву від 20.10.2010 р. № 0623406, згідно з якою Білоцерківська РДА проти визнання права власності на самочинно збудовані нерухомі об'єкти не заперечує.
Позивачем подано суду позитивні Висновки Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” (Білоцерківський філіал) про загальний технічний стан будівельних конструкцій по вул. Польова 2 в с. Піщана Білоцерківського району Київської області, а саме: нежитлової будівлі кузні літ. “Б”, нежитлової будівлі літ. “В” (колишній курятник), нежитлової будівлі складу літ. “З” та нежитлової будівлі забійного пункту літ. “Е”. Зазначені висновки складені за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій зазначених нежитлових будівель (“Б”, “В”, “З” та “Е”) ТОВ “Піщанське” по вул. Польова 2 в с. Піщана Білоцерківського району Київської області.
Також, у Висновку зазначено, що будівлі збудовані господарським способом (п. 1.4 Висновку).
Крім того, як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 18.08.2010 року, рішення господарського суду Київської області від 26.08.2009 року у справі № 17/069-09 було скасовано на тій підставі, що судом не було залучено до участі у справі ОСОБА_1, що унеможливило захист нею своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду справи № 17/069-09/9-10 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1), а також зобов'язано її надати в судове засідання письмове пояснення з урахуванням вимог зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р., а також надати відзив на позовну заяву та документи на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог.
Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву третьої особи, ОСОБА_1 вважає, що вона є спадкоємицею померлого чоловіка ОСОБА_2, який за життя, будучи директором, а надалі власником СТ «Леггрон»уклав договір на будівництво об'єкту «Пташник»від 02.01.01 р., що являє собою майно, яке є предметом спору у даній справі, побудував цей об'єкт, але не встиг належним чином його оформити.
Враховуючи викладене, третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В якості обґрунтування своїх стверджень, ОСОБА_1 зазначає, що її померлий чоловік ОСОБА_2 побудував пташник за адресою: АДРЕСА_2 на підставі листа ТОВ «Піщанське»від 08.05.2004 р. № 49-1.
Як вбачається зі змісту листа ТОВ «Піщанське»від 08.05.2004 р. № 49-1 адміністрація ТОВ «Піщанське»дає згоду на будівництво СТ «Леггрон»нового пташника та відвід 3000 кв. м. земельної ділянки господарського відділку «Роток»№ 3, що ним орендується, для цього будівництва.
Згідно з наданими третьою особою документами та поясненнями позивача, 01.06.2000 р. між позивачем та СТ «Леггрон»було укладено договір оренди, згідно якого передавалися в оренду нежитлові приміщення комплексу ферми № 3.
01.02.04 р. позивач та СТ «Леггрон»уклали угоду про розірвання договору оренди від 01.06.2000 р.
____________________________________________________________________-
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328,331 ЦК України, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд Київської області,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Піщанське” (код 03755377) право власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі комплексу Ферми № 3 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Піщана, вулиця Польова, буд.2, за літерою “Б”(кузня) загальною площею 210,3 кв.м., 1987 року побудови; літерою “В”(курятник) загальною площею 1110,2 кв.м., 1989 року побудови; літерою “Е”(бойня) загальною площею 116,10 кв.м., 1983 року побудови; літерою “З”(склад) загальною площею 551,50 кв.м., 1983 року побудови.
3. Стягнути з Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (09170, Київська область, с. Шкарівка, вул. Миру,4, код ЄДРПОУ 23570409) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (09100, АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_1 в РБ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві МФО 380805, код НОМЕР_2) з будь-якого рахунку, виявленого держаним виконавцем, державне мито в сумі 2922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суддя