01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" листопада 2010 р. Справа № 21/217-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного страхового товариства закритого типу «Дніпроінмед», Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ
до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Київська обл., м. Фастів
про стягнення 16 454,00 гривень
за участю представників:
від позивача: Івах Є.В. (довіреність від 29.10.2009р.)
від відповідача: Павлюк Ю.А. (довіреність №1586 від 09.06.2010р.)
Акціонерне страхове товариство закритого типу «Дніпроінмед»(далі-АСТЗТ«Дніпроінмед»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі-АТ «УПСК»/відповідач) про стягнення 16 454,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2010р. порушено провадження у справі №21/217-10 та призначено її до розгляду на 25.10.2010р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 25.10.2010р. та 03.11.2010р. розгляд даної справи відкладався на 03.11.2010р. та 17.11.2010р. відповідно.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
26.05.2009р. між АСТЗТ«Дніпроінмед»(далі-страховик) та Яшник Володимиром Олександровичем (далі-страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «А»№ТР-К09-26-05/01 (далі-Договір), об'єктом страхування якого є автомобіль «ВАЗ 21723», державний реєстраційний номер АА 6408 ІС, номер шасі ХТА 21723090046479.
26.10.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21723», державний реєстраційний номер АА 6408 ІС, під керуванням Яшника В.О., та автомобіля «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер АІ 9017 АІ, під керуванням Олійника А.В.
Винним у зазначеному ДТП, відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2009р. у справі №3-5492/2009р., визнано Олійника А.В.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого КТЗ №1711 від 22.11.2009р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 21723», державний реєстраційний номер АА 6408 ІС складає 22 044,31 грн.
Відповідно до страхового акту №407/09 від 29.01.2010р. розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті за Договором становить 16 964,00 грн.
20.01.2010р. між страховиком та страхувальником за Договором укладено договір про виплату страхового відшкодування, умовами якого визначено порядок (графік) виплати 16 964,00 грн. страхового відшкодування за Договором.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині виплати 16 964,00 грн. страхового відшкодування виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень останнього №456 від 15.02.2010р., №518 від 22.02.2010р., №596 від 26.02.2010р., №448 від 12.02.2010р., №365 від 09.02.2010р., №349 від 05.02.2010р., №323 від 03.02.2010р., №268 від 01.02.2010р., №228 від 27.01.2010р.
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність Олійника А.В., як власника автомобіля «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер АІ 9017 АІ у відповідності до полісу №ВС/4666148 від 26.03.2009р. застрахована АТ "УПСК", на підставі ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", 12.08.2010р. позивачем направлено відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, сплаченого першим на виконання умов Договору.
На зазначену заяву відповідач у терміни, передбачені ст. 37 названого Закону не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 16 454,00 грн. які полягають у розмірі виплаченого першим страхового відшкодування за Договором (16 964,00 грн.) за вирахуванням франшизи (510,00 грн.) в порядку регресу.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що позивач на виконання Договору здійснив виплату 16 964,00 грн. страхового відшкодування, до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача в силу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України.
Приписами пунктів 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезазначеного Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №22/5190 від 08.12.2009р.
Пунктом 37.4 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Оскільки страхувальник за полісом №ВС/4666148 від 26.03.2009р. повідомив відповідача про ДТП, яке сталося 26.10.2009р., що підтверджується наданими в судовому засіданні 17.11.2010р. поясненнями представника відповідача, позивач у відповідності до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", набув право регресної вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, у даному випадку, є відповідач відповідно до положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом №ВС/4666148 від 26.03.2009р., та Олійник А.В. відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню АТ "УПСК" як страховиком.
Враховуючи, що у відповідності до полісу №ВС/4666148 від 26.03.2009р. ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., вартість майнової шкоди завданої власнику автомобіля «ВАЗ 21723», державний реєстраційний номер АА 6408 ІС складає 22 044,31 грн., а розмір страхового відшкодування за Договором становить 16 964,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру страхового відшкодування заявленого позивачем до стягнення з відповідача в порядку регресу.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив розмір виплаченого страхового відшкодування, зазначений факт визнається відповідачем, розмір страхового відшкодування заявленого до стягнення відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 16 454,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 1187 Цивільного кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20602681) на користь Акціонерного страхового товариства закритого типу «Дніпроінмед»(49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кім. 307, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21870998) 16 454 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 54 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 23.11.2010р.