01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"19" листопада 2010 р. № 02-03/1680/15
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом спілки з обмеженою відповідальністю GPS Frozen, Республіка Польща
до приватного підприємства «Лобірайт», Київська обл., м.Бориспіль
про стягнення 44319,12 дол. США
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки до позовної заяви надано довіреність від 12.10.2010р., видану спілкою з обмеженою відповідальністю GPS Frozen на ім'я ОСОБА_1, та переклад зазначеної довіреності на українську мову. Справжність підпису перекладача, який здійснив переклад зазначеної довіреності, засвідчений нотаріально.
У пункті 7 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002р. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України. Господарський суд має право приймати іноземні офіційні документи без консульської легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Довіреність від 12.10.2010р. не може підтверджувати повноваження ОСОБА_1 на право підпису позовної заяви, оскільки довіреність від 12.10.2010р. не відповідає вимогам ні ст. 3-4 Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р., ні ч.1 ст.15 Двосторонньої угоди від 24.05.1993р. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах".
Відповідно до ст. 3 Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961р. єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами, відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.
Згідно з ч.1 ст. 15 Двосторонньої угоди від 24.05.1993р., Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах" документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.
Згідно з ч.2 ст. 15 Двосторонньої угоди від 24.05.1993р., Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах" документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Проте, в даному випадку слід керуватися ч.1 ст. 15 згаданого Договору, оскільки довіреність не є офіційним документом.
Згідно з ст. 4 Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р. передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою.
У переліку країн, які приєдналися до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р., станом на 10 листопада 2009 року є Польща.
Проте, довіреність від 12.10.2010р., видана спілкою з обмеженою відповідальністю GPS Frozen, на ім'я ОСОБА_1 з перекладом зазначеної довіреності на українську мову не відповідає ні вимогам ст. 3-4 Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р., ні вимогам ч.1 ст.15 Двосторонньої угоди від 24.05.1993р., Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах", а тому не може підтверджувати повноваження ОСОБА_1 на право підпису позовної заяви.
Отже, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 34 аркушах - в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.