01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" листопада 2010 р. Справа № 13/279-09/3/16
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква, Київська область
до Відкритого акціонерного товариства «Озернянський агропромтехсервіс», с. Озерна, Білоцерківський р-н
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління державного казначейства в Київській області, м. Київ
про стягнення 20 595,57 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Оверченко О.С., довіреність № 20025/10/10 від 22.07.2010р.,
інспектор юридичного відділу;
від відповідача -Іщук І.В., довіреність № 3/10 від 03.03.2010р., представник;
від третьої особи - Дудченко Н.О., довіреність № 14-28/35 від 18.02.2010р.,
юрисконсульт.
Суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 40229/10/10 від 20.11.2009р. (вх. № суду 7009 від 16.12.2009р.) Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Озернянський агропромтехсервіс»(далі -відповідач) про стягнення 20 595,57 грн.
Відповідно до ухвали від 23.12.2009р. господарським судом Київської області (суддя Наріжний С.Ю.) порушено провадження у справі № 13/279-09.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.03.2010р. у справі № 13/279-09/3 (суддя Лопатін А.В.) в позові відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.05.2010 року рішення господарського суду Київської області від 17.03.2010р. у справі № 13/279-09/3 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.05.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 17.03.2010 р. у справі № 13/279-09/3 скасовано, справу № 13/279-09/3 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно резолюції В. о голови господарського суду Київської області Кошика А.Ю. від 30.09.2010 р. справу № 13/279-09/3 передано до розгляду судді Христенко О.О.
Ухвалою суду від 11.10.2010р. справу прийнято до провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно їй № 13/279-09/3/16. Розгляд справи призначено на 26.10.2010р. о 12:20 год.
Позивач в судове засідання 26.10.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 11.10.2010р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 14.10.2010р. позивачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні).
Враховуючи неявку позивача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 16.11.2010р. за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні 16.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні 16.11.2010р. представник відповідача проти позову усно заперечував. Відповідно до відзиву від 17.02.2010р., який знаходиться в матеріалах справи, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Представник третьої особи просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях третьої особи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд
встановив:
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.98р. №1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально - технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році»між Відділенням Державного казначейства України в Білоцерківському районі та Відкритим акціонерним товариством «Озернянський Агропромтехсервіс»05.04.1999 року було укладено договір про надання фінансової допомоги для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт в 1999 році (далі -Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору, відділення Державного казначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 5 000,00 грн. для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт в 1999 році на умовах повернення до 01 жовтня 1999 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору, сільськогосподарське підприємство зобов'язується забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 5 000,00 грн. за укладеним договором, але не пізніше 1 жовтня 1998 року.
Згідно п. 3.2 Договору, фінансова безвідсоткова допомога підлягає поверненню коштами до 01 вересня 1999 року.
Договір набирає чинності з моменту перерахування коштів сільськогосподарському підприємству і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1 Договору).
Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством. (п. 5.1 Договору).
Відповідно до розпорядження голови Білоцерківської РДА від 07.09.1999р. № 277 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників району матеріально - технічними ресурсами в 1999 році» ВАТ «Озернянський агропромтехсервіс» виділено 15 000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині своєчасного повернення фінансової допомоги належним чином не виконав, внаслідок чого Державним казначейством, у відповідності до Порядку та умов укладання угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.04р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позичками, затвердженого постановою КМУ від 10.08.04р. №1030, здійснено нарахування 20 595,57 грн. пені за період з 01.10.99р. по 27.03.2008р.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» органи державної податкової служби України визнані органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.
Підставою для стягнення сум простроченої заборгованості підприємств -позичальників є подання територіального органу Державного казначейства.
14.04.2008р. до Білоцерківської ОДПІ від Білоцерківського управління Державного казначейства надійшло подання на ВАТ «Озернянський агропромтехсервіс»про стягнення пені у сумі 20 595,57 грн. за несвоєчасно повернуту фінансову допомогу.
На виконання подання Державного казначейства, Білоцерківською ОДПІ 12.05.2008р. надсилався лист № 11231/10/24-0 керівнику ВАТ «Озернянський агропромтехсервіс»з проханням сплатити заборгованість по пені в сумі 20 595,57 грн. Відповідно до повідомлення про вручення, зазначений лист отриманий представником підприємства 14.05.2008 року, про що свідчить підпис на повідомленні, копія якого в матеріалах справи.
01.09.2008р. Білоцерківським управлінням Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області було направлено позивачу подання № 24 на ВАТ «Озернянський агропромтехсервіс» про стягнення 20 595,57 грн. пені за несвоєчасно повернуту фінансову допомогу. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Відповідач на листи не відповів, суму пені не сплатив.
Враховуючи, що вищезазначені заходи досудового врегулювання спору не дали результатів, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 20 595,57 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги за Договором від 05.04.1999р.
Розрахунок пені здійснювався згідно наказу Державної податкової адміністрації України № 290 від 11.06.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби»(далі-Інструкція).
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається зі змісту Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії» від 11.04.08р. №334/2008, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.08р. №1522-р «Про затвердження комплексного плану заходів щодо забезпечення погашення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державною або під державні гарантії», спільного наказу Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.02р. №74/194 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зазначені нормативні акти не передбачають нарахування пені, у разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги.
Приписами статей 1. 22, 1. 22. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) до складу безповоротної фінансової допомоги відноситься, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Згідно до пункту 1.10 статті 1 Закону проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений термін коштів або майна.
Відповідно до приписів наказу Державної податкової адміністрації України від 24.01.2003р. № 26 «Про затвердження податкового роз'яснення»затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) (далі - Податкове роз'яснення), поворотна фінансова допомога за своєю цивільно-правовою природою є позикою (лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.03.2008 р. N 2944/11-11).
Операції із запозичення коштів оформляється згідно із вимогами Цивільного кодексу України, який застосовується до Договору від 05.04.99р. відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини четвертої ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнена саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).
Зазначена правова позиція викладена також і у роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»(з подальшими змінами і доповненнями).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, пунктом 5.2 Договору відповідальність за порушення строків повернення фінансової допомоги у вигляді пені та її розміри, не передбачені.
В порушення вимог ст. 34 ГПК України позивачем не було доведено належними доказами, факту погодження сторонами нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення сільськогосподарським підприємством сум фінансової допомоги за Договором від 05.04.1999 року.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 595,57 грн. пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги за договором від 05.04.1999р. про надання фінансової допомоги для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році., є необґрунтованою та недоведеною, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко