01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" листопада 2010 р. Справа № 7/176-10
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу
за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:
1)Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Київ,
2)Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр», м. Бориспіль, Київська область,
до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», м. Бориспіль, Київська область,
про стягнення 339 759,36 грн.
за участю представників учасників процесу:
від позивача 1): не з'явився;
від позивача 2): Харченко В.В. -представник за довіреністю №844/01 від 17.08.2010 року;
від відповідача: Петровський В.В. -представник за довіреністю №125-2009 від 27.09.2010 року;
від прокуратури: Вакулюк Д.С. -прокурор, посвідчення №168 від 08.08.2008 року.
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Київський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі -позивач 1) та Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»(далі -позивач 2) з позовною заявою №26/10г від 04.10.2010 року (вх. №4679 від 14.10.2010 року) до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(далі -відповідач) про стягнення 339 759,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»своїх зобов'язань за договором №12-060 від 01.01.2010 року про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден, а саме щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг за серпень 2010 року. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»є те, що невиконання відповідачем у встановлений договором строк зобов'язань по оплаті послуг з метеозабезпечення польотів повітряних суден може призвести до недоотримання суттєвих коштів та підірвати економічну стабільність державного підприємства, діяльність якого згідно міжнародних та національних норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень та є незамінною при виконанні аеропортами аеронавігаційних функцій. Враховуючи наведене, прокурор просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 335 730,60 грн. та 4 028,76 грн. пені, а разом 339 759,36 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2010 року було порушено провадження у справі № 7/176-10 та призначено її розгляд на 02.11.2010 року.
У судовому засіданні 02.11.2010 року прокурор надав суду нормативно-правове обґрунтування №26/10г від 25.10.2010 року подання прокурором позову, яке залучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 02.11.2010 року подав заперечення №1-238 від 01.11.2010 року на позов, в яких відповідач зазначає, що подання прокурором позову в інтересах держави в особі Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»є необґрунтованим, і вважає, що прокурор перевищив свої повноваження надані законом щодо права звернення до суду.
Враховуючи, що у судове засідання 02.11.2010 року представники учасників судового процесу з'явились, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.11.2010 року.
05.11.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського транспортного прокурора надійшло клопотання №26/10г від 03.11.2010 року про зміну (збільшення) позовних вимог. В поданому клопотанні прокурор, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем 2 послуг з метеозабезпечення польотів за вересень 2010 року, просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 642 379,80 грн. (разом за надані послуги за серпень-вересень 2010 року ) та додатково розраховану пеню на суму боргу за серпень 2010 року у сумі 4 822,37 грн.
Представник позивача 2 у судовому засіданні 16.11.2010 року надав суду витребувані документи, а також уточнений розрахунок пені. Представник позивача 2 позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та просить суд стягнути з відповідача 642 379,80 грн. суму основного боргу та 14 627,53 грн. пені (з врахуванням клопотання про збільшення позовних вимог та уточненого розрахунку пені).
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У судовому засіданні 16.11.2010 року представник відповідача у справі подав заперечення №1-249 від 16.11.2010 року на клопотання про збільшення позовних вимог, а саме надав контррозрахунок заявленої до стягнення пені. Представник відповідача у справі просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у поданих запереченнях №1-238 від 01.11.2010 року та №1-249 від 16.11.2010 року.
У судове засідання 16.11.2010 року представник позивача 1, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про перерву, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 16.11.2010 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників позивача 2 та відповідача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
У відповідності до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність»від 18.02.1999 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1998 року № 1724 «Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології» 01.01.2010 року між Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(замовник за договором, відповідач у справі) та Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр», ДП «УАМЦ», (виконавець за договором, позивач 2 у справі) було укладено договір №12-060 про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з метеорологічного забезпечення вильотів і посадок повітряних суден на аеродромі «Бориспіль»та за запитом метеопідготовки до польоту в ДП «УАМЦ»в порядку та на умовах, передбачених діючими національними керівними документами та міжнародними нормами і рекомендаціями ІКАО, а також договору.
Як визначено п. 1.2. договору, замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеозабезпечення та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.
Сторонами (п. 3.1. договору) погоджено, що до 05 числа місяця, в якому будуть виконуватися послуги з метеозабезпечення, замовник перераховує на користь виконавця передоплату у розмірі 50% вартості наданих послуг з метеозабезпечення у попередньому місяці на підставі рахунку, який надає виконавець для оплати по факсу. До 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним виконавець проводить остаточний розрахунок суми вартості наданих у попередньому місяці замовнику послуг з метеозабезпечення та складає акт здачі-приймання наданих послуг.
У відповідності до п. п.3.2.-3.3. договору замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 5 банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти виконавцю. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця. Підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеозабезпечення є рахунок-фактура з прикладеними актами здачі-приймання послуг.
Договір вступає в дію з 01 січня 2010 року та діє до 31 грудня 2010 року.
Господарським судом досліджено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден на загальну суму 642 379,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №Б-00000684 від 31.08.2010 року на суму 290 007,00 грн., №Б-00000685 від 31.08.2010 року на суму 45 723,60 грн., №Б-00000770 від 30.09.2010 року на суму 262 236,00 грн., №Б-00000771 від 30.09.2010 року на суму 44 413,20 грн. (оригінали актів оглянуті судом у судовому засіданні).
Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №Б-00000684 від 31.08.2010 року та №Б-00000685 від 31.08.2010 року були направлені на адресу відповідача 09.09.2010 року, та отримані уповноваженим представником Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»17.09.2010 року. Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №Б-00000770 від 30.09.2010 року та №Б-00000771 від 30.09.2010 року були направлені на адресу відповідача 08.10.2010 року, та отримані уповноваженим представником Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» 12.10.2010 року. Факт направлення Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» актів здачі-приймання наданих послуг на адресу відповідача та отримання останнім зазначених актів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.
Вказані акти здачі-приймання наданих метеорологічних послуг підписані уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплені печатками товариств. Як вбачається з вищенаведених актів та наявних матеріалів справи, жодних претензій щодо якості виконаних послуг відповідачем не заявлялось, а послуги були прийняті в повному обсязі на загальну суму 642 379,80 грн.
На оплату наданих за серпень-вересень 2010 року послуг з метеорологічного забезпечення польотів Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр»були виставлені відповідачу рахунки-фактури №Б-00000771 від 30.09.2010 року на суму 44 413,20 грн., №Б-00000770 від 30.09.2010 року на суму 264 921,84 грн. (разом з пенею за несвоєчасно сплачені послуги за серпень 2010 року), №Б-00000685 від 31.08.2010 року на суму 45 723,60 грн. та №Б-00000684 від 31.08.2010 року на суму 290 007,00 грн. (копії рахунків-фактур наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні).
Враховуючи, що акти здачі-приймання наданих послуг за серпень 2010 року були отримані відповідачем 17.09.2010 року, а акти здачі-приймання наданих послуг за вересень 2010 року були отримані відповідачем 12.10.2010 року та беручи до уваги положення п. 3.2. договору, відповідач за надані послуги повинен був провести кінцевий розрахунок протягом п'яти банківських робочих днів, тобто за надані у серпні 2010 року послуги до 24.09.2010 року, а за надані у вересні 2010 року послуги до 19.10.2010 року.
Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, в порушення умов договору, відповідач вартість наданих послуг не сплатив.
Беручи до уваги вище встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем за надані у серпні-вересні 2010 року послуги з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден становить 642 379,80 грн. (335 730,60 грн. за серпень 2010 року+306 649,20 грн. за вересень 2010 року).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт існування заборгованості перед позивачем за надані послуги у сумі 642 379,80 грн., проте доказів сплати суми боргу не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 642 379,80 грн. основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов розрахунку за послуги з метеозабезпечення, згідно п. 3.2. договору, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 14 627,53 грн. на суму боргу по актам здачі-прийняття наданих послуг за серпень 2010 року за період прострочення з 25.09.2010 року по 15.11.2010 року та на суму боргу по актам здачі-прийняття наданих послуг за вересень 2010 року за період прострочення з 20.10.2010 року по 15.11.2010 року.
При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Одночасно, частиною 6 п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.2008 року № 01-8/211 передбачено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Таким чином, наведеним вище Законом встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може бути стягнута на підставі договору.
З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку відповідачем платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Аналогічної правової позиції дотримується Виший господарський суд у постановах від 04.02.2010 року у справі №28/152, від 26.02.2009 року у справі №20/474/08, від 14.02.2008 року у справі №5/2164, від 26.02.2008 року у справі №21/278 тощо.
Окрім цього, у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, беручи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України та те, що відповідно до умов договору відповідач у справі повинен був провести розрахунок протягом 5 банківських робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури та акту здачі-прийняття наданих послуг, то строк нарахування пені:
- на суму боргу по актам здачі-прийняття наданих послуг за серпень 2010 року починається з 25.09.2010 року, як вірно вказано в позовній заяві;
- на суму боргу по актам здачі-прийняття наданих послуг за вересень 2010 року починається з 20.10.2010 року;.
Беручи до уваги вимоги ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», здійснивши власний розрахунок пені (за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1.») від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за визначений строк прострочення, господарський суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 10 929,63 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 3 697,90 грн. пені (14 627,53 грн. - 10 929,63 грн.), суд відмовляє.
У поданих відповідачем запереченнях на позов №1-238 від 01.11.2010 року, відповідач стверджує, що подання прокурором позову в інтересах держави в особі Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»є необґрунтованим, і вважає, що прокурор перевищив свої повноваження надані законом щодо права звернення до суду. Однак, з такими твердженнями відповідача господарський суд не погоджується з наступних підстав.
Господарський суд зазначає, що рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державною власністю в статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахування того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно в позовній заяві визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі державного органу, обґрунтовує необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тому судам у кожній конкретній справі необхідно виходити з предмету позову та мотивів, за яких позов подає саме прокурор.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Частино 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, зокрема, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Господарський суд, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України, порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, згідно ч. 3 вищеназваної статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Позов до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»поданий Київським транспортним прокурором з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України, а саме: прокурором визначено орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, вказано в чому відбулися та можуть відбутися порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту.
Зокрема, визначений прокуратурою орган, який діє у спірних правовідносинах від імені держави, є Міністерство з питань надзвичайний ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр», яке входить у сферу управління Міністерства з питань надзвичайний ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр», входить до системи державної гідрометеорологічної служби, є спеціалізованим державним підприємством з метеорологічного обслуговування авіації, заснованим на державній власності. Окрім цього, прокурором визначено, що недоотримання позивачем 2, Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр», грошових коштів може підірвати економічну стабільність державного підприємства, діяльність якого згідно міжнародних та національних норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень та є незамінною при виконанні аеропортами аеронавігаційних функцій, тобто можливе порушення інтересів держави в частині авіаційної безпеки та нормального функціонування авіаційної галузі в цілому.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 653 309,43 грн., з яких 642 379,80 грн. сума основного боргу та 10 929,63 грн. пеня. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 3 697,90 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Як визначено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи -за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Враховуючи, що ціна позову, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, становить 657 007,33 грн., то державне мито, яке підлягає стягненню в доход Державного бюджету України становить 6 570,07 грн. (1% ціни позову).
Однак, враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810) 642 379 (шістсот сорок дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. боргу та 10 929 (десять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 63 коп. пені.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) в доход Державного бюджету України судові витрати: 6 533 (шість тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 09 коп. державного мита і 234 (двісті тридцять чотири) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.
Рішення підписане 19.11.2010 року