01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" листопада 2010 р. Справа № 16/149-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Богуслав
до Білоцерківської районної державної адміністрації, м. Біла Церква
про визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник;
від відповідача - Федоренко А.А., довіреність № 06-23-331 від 26.08.2010 р., представник
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 28.10.2010 року (вх. № суду 4955 від 29.10.2010 р.) до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач) про визнання права власності на самовільно побудовану нежитлову будівлю літ. «Л», загальною площею відповідно експлікації 1 223,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу від 01.03.2010 р. земельної ділянки несільськогосподарського призначення під виробничою базою; в березні-серпні 2010 року позивач самочинно побудував нежитлову будівлю літ. «Л», загальною площею 1 223,50 кв.м., що знаходиться на зазначеній земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівництво було проведено за власний рахунок та власними зусиллями позивача, що підтверджується відповідними накладними та чеками на закупівлю будівельних матеріалів.
Відповідно до ухвали від 01.11.2010 р. порушено провадження у справі № 16/149-10 та призначено її розгляд на 09.11.2010 р. о 12 год. 50 хв.
Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнає з підтсав, викладених у відзиві.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив:
Між позивачем та ВАТ «Будівельно-монтажне підприємство «Київоблбудгаз»укладений Договір купівлі-продажу від 30.01.2009 р., відповідно до умов якого, ВАТ «Будівельно-монтажне підприємство «Київоблбудгаз»продало позивачу належні йому на праві приватної власності нежитлові будівлі: літ. «А»- контора (225,9 кв.м.), літ. «Б»- гараж (456,3 кв.м.), літ. «В» - цех ізоляції (307,3 кв.м.), літ. «Г»- прохідна (11,0 кв.м.), літ. «Д»- склад (270,4 кв.м.), літ. «Е» - гараж (143,8 кв.м.), літ. «Ж»- склад (464,5 кв.м.), загальна площа 1 879,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р., відповідно до умов якого, відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне володіння земельну ділянку загальною площею 1,9362 га, яка знаходиться на території Терезинської селищної ради. На виконання умов зазначеного Договору оренди земельної ділянки сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки від 10.02.2010 р.
Між позивачем та відповідачем укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 01.03.2010 р., відповідно до умов якого відповідач на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації за № 179 від 24.02.2010 р. передав за плату, а позивач прийняв у власність і оплатив земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що розташована в адміністративних межах Терезинської селищної ради, Білоцерківського району, Київської області за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1,9362 га, згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору. Земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 Договору, продається для обслуговування виробничої бази, якою користується позивач (п. 1.2 Договору).
У березні-серпні 2010 року позивачем було самочинно побудовано нежитлову будівлю літ. «Л», загальною площею відповідно експлікації 1 223,50 кв.м., що знаходиться на зазначеній вище земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно матеріалів інвентаризаційної справи, виготовленої Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, об'єкт самочинного будівництва, побудований позивачем, складається з нежитлової будівлі літ. «Л», загальною площею відповідно експлікації 1 223,50 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2.
Будівництво нежитлової будівлі літ. «Л»було проведено за власний рахунок позивача, що підтверджується видатковими товарними чеками, копії яких надано до матеріалів справи.
Позивачем надано висновок Білоцерківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»про загальний технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ. «Л»по АДРЕСА_2, у якому оцінений загальний технічний стан конструктивних елементів та нежитлової будівлі в цілому як добрий, конструктивні елементи будівлі придатні для подальшої експлуатації, будівля відповідає нормативним вимогам та придатна для подальшої експлуатації за призначенням.
Відповідно до ст. 328 Цивільноо кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній діялнці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідач -Білоцерківська районна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву зазначила що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем було придбано земельну ділянку під вже розміщену виробничу базу, а потім на ній відповідач побудував нежитлову будівлю літ. «Л», нормами ЦК України передбачено можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно.
Враховуючи вищевикладене та те, що самовільне будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності, за власний кошт, не порушує прав інших осіб, відсутні заперечення з боку відповідача, то суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. «Л», загальною площею 1 223,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко