01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" листопада 2010 р. Справа № 12/046-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтрейд-Україна”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Спайс”
про стягнення заборгованості у розмірі 92 486,55 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лідвінський Г.В.- представник (довіреність від 18.10.2010р.);
Голунга М.І. -голова ліквідаційної комісії;
від відповідача: не з'явився,
23 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтрейд-Україна” (далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “ Інтер Спайс ” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 92 486,55 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 1-IS/2009 від 21.01.2009 року (далі -договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання продати, а відповідач зобов'язувався купити аналізатор Olympus та реагенти до нього (далі - товар).
Позивач передав відповідачу товар згідно з видатковими накладними № РН-2 та № РН-3 від 26.01.2009 року на загальну суму 281 868,24 грн.
Відповідач оплатив зазначений товар частково, а саме в сумі 62 186,82 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 78 747,30 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9 607,17 грн., та три проценти річних у розмірі 4 132,08 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2010 року, справу призначено до розгляду 05 жовтня 2010 року.
05 жовтня 2010 року, у зв'язку з ненаданням витребуваних ухвалою суду документів, розгляд справи відкладено на 19 жовтня 2010 року.
19 жовтня 2010 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що відповідач не укладав вищевказаного договору з позивачем, а також з огляду на те, що відповідач не отримував копії позовної заяви з додатками.
Оскільки до позовної заяви додано фіскальний чек №9999, яким підтверджується направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача 22.09.2010 року, клопотання про зобов'язання позивача повторно направити на адресу відповідача зазначених документів задоволенню не підлягало.
Крім цього, 07 жовтня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Вишнева, 48, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, що свідчить про те, що копія позовної заяви з додатками була направлена за належною адресою.
Судом зобов'язано представника позивача надати витяг з реєстру договорів позивача на підтвердження укладення угоди між позивачем та відповідачем. Розгляд справи, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 02 листопада 2010 року.
02 листопада 2010 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому він посилався на необхідність витребувати у представника позивача докази взаєморозрахунків.
02 листопада 2010 року від представника позивача надійшли заперечення проти тверджень, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник позивача просив задовольнити позов, додав оригінал договору, укладеного між позивачем та відповідачем 21.01.2009 року з додатками, оригінали видаткових накладних № РН-2 та № РН-3 від 26.01.2009 року, витяг з реєстру договорів позивача, а також банківські виписки по рахунку позивача на підтвердження часткового виконання зобов'язань відповідачем.
На підставі вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи був відкладений у межах строків, передбачених ст. 69 Господарського кодексу України, на 16 листопада 2010 року.
16 листопада 2010 року у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку про те, що:
21 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Сінтрейд-Україна” (далі -продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер Спайс” (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1-IS/2009 від 21.01.2009 року (далі -договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання продати, а відповідач зобов'язувався купити аналізатор Olympus та реагенти до нього (далі - товар).
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за товар здійснюється наступним чином:
10%, а саме 28 186,82 грн. оплачуються покупцем по факту поставки товару, але не пізніше 5 банківських днів з дати видаткової накладної;
40%, а саме 112 747,30 грн. оплачуються покупцем з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з дати видаткової накладної;
50%, а саме 140 934,12 грн. оплачуються покупцем після проведення продавцем інсталяції аналізатора Olympus AU400 та навчання персоналу покупця роботі на обладнанні, що підтверджується підписанням «Акта виконаних робіт», але не пізніше 5 банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.
26 січня 2009 року позивач передав товар відповідачу на загальну суму 281 868,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-2 та № РН-3 від 26.01.2009 року.
Відповідач прийняв товар, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреністю ЯПЗ №783504, виданою відповідачем 26 січня 2009 року для отримання товару у позивача, оригінал якої долучено до матеріалів справи.
Відповідач 10% оплати товару здійснив по факту поставки товару, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача №26005801317267 від 29.01.2009 року.
Що стосується 40% оплати товару з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з дати видаткової накладної, то відповідач зазначене зобов'язання виконав частково, сплативши з 112 747,30 грн. тільки 34000,00 грн., при чому з порушенням встановленого договором строку.
Що стосується 50% оплати товару, то термін оплати за цим пунктом ще не настав, оскільки інсталяції аналізатора продавцем проведено не було.
10 березня 2010 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості.
Відповіді або доказів сплати відповідачем заборгованості, позивачем не отримано.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 78 747,30 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9 607,17 грн., та три проценти річних у розмірі 4 132,08 грн.
19 жовтня 2010 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що відповідач не укладав вищевказаного договору з позивачем, а також з огляду на те, що відповідач не отримував копії позовної заяви з додатками.
Доводи відповідача спростовуються оригіналом фіскального чеку №9999, яким підтверджується направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача 22.09.2010 року, долученого до матеріалів справи.
Крім цього, 02 листопада 2010 року на адресу суду надійшли заперечення позивача проти тверджень, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник позивача просив задовольнити позов, додав оригінал договору, укладеного між позивачем та відповідачем 21.01.2009 року з додатками, оригінали видаткових накладних № РН-2 та № РН-3 від 26.01.2009 року, оригінал довіреності, виданої відповідачем, а також банківські виписки по рахунку позивача на підтвердження часткового виконання зобов'язань відповідачем.
Таким чином, укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу № 1-IS/2009 від 21.01.2009 року підтверджується витягом з книги реєстрації договорів, наданого позивачем, з якого вбачається, що вищевказаний договір був укладений саме між сторонами і саме 21 січня 2009 року.
Крім цього, видаткові накладні, згідно з якими відповідач отримував товар, датовані 26 січня 2009 року, тобто передача товару відбувалась в межах дії зазначеного договору (згідно з п. 7.1, договір діє з моменту укладення до 31 грудня 2009 року).
Також, відповідачем здійснювалась часткова оплата товару саме на виконання умов зазначеного договору, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача № 26005801317267 від 29.01.2009 року та № 26005801317267 від 07.02.2010 року, з яких вбачається, що кошти перераховувались відповідачем згідно з умовами договору № 1-IS/2009 від 21.01.2009 року.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу у розмірі 78 747,30 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9 607,17 грн., та три проценти річних у розмірі 4 132,08 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наступні періоди та розміри заборгованості:
з 26.02.09-08.07.09 (133 дні прострочення) розмір заборгованості становив 112 747,30 грн.;
з 09.07.09-07.02.10 (214 днів прострочення) розмір заборгованості становив 83 747,30 грн.;
з 08.02.10-17.09.10 (222 дні прострочення) розмір заборгованості становив 78 747,30 грн., то три проценти річних становлять 4 142,41 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки три проценти річних позивачем визначені у розмірі 4 132,08 грн., то стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Беручи до уваги вищевказані періоди та розміри заборгованості, а також те, що з березня 2009 року по вересень 2010 року індекс інфляції становив у 2009 році: у березні 101,4% (Урядовий кур'єр (далі -УК) №63 від 08.04.09р.), квітні 100,9% (УК №80 від 07.05.09р.), травні 100,5 (УК №101 від 10.06.09р.), червні 101,1 (УК №120 від 08.07.09р.), липні 99,9% (УК №143 від 08.08.09р.), серпні 99,8% (УК №164 від 09.09.09р.), вересні 100,8% (УК №185 від 08.10.09р.), жовтні 100,9% (УК №208 від 10.11.09р.), листопаді 101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні 100,9% (УК №3 від 09.01.10р.), у 2010 році: у січні 101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому 101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні 100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні 99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні 99,4% (УК №102 від 08.06.10р.), червні 99,6% (УК №123 від 08.07.10р.), липні 99,8% (УК №146 від 10.08.10р.), серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.10р.), вересні 102,9% (УК №187 від 08.10.10р.), то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 16 411,89 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена позивачем у розмірі 9 607,17 грн., стягненню підлягає сума, у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ст. 655 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтрейд-Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Спайс” про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Спайс»(вул. Вишнева, 48, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська обл., ідентифікаційний код 33986992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтрейд-Україна»» (вул. Гетьмана, 27, м. Київ, код 33986992) 78 747,30 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот сорок сім грн. 30 коп.) основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9 607,17 грн. (дев'ять тисяч шістсот сім грн. 17 коп.), три проценти річних у розмірі 4 132,08 грн. (чотири тисячі сто тридцять дві грн. 08 коп.), 924,87 грн. (дев'ятсот двадцять чотири грн. 87 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 19.11.2010 року.