01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" листопада 2010 р. Справа № 4/186-10
Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Богуславський консервний завод", м. Богуслав
про стягнення 69510,08 грн.
за участю представників сторін:
позивач -Левченко Р.В. -предст., дов. № 41 від 17.03.2010р.;
відповідач -не з'явився;
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Богуславський консервний завод" (відповідач) про стягнення 69510,08 грн.,які складаються з 47100,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу продукції №14-10/139 від 09.04.2010р. (разом з піддонами), 2 694,06 грн. пені за порушення строків, 481,22 грн. 3% річних, 1947,53 грн. інфляційних втрат, 3370,19 грн. пені за несвоєчасне прийняття товару, а також державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2010р. порушено провадження у справі № 4/186-10, розгляд справи призначено на 15.11.2010р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 26.10.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення, яке отримане уповноваженим представником відповідача 01.11.2010р., в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
встановив:
9 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Богуславський консервний завод" (покупець) було укладено Договір поставки № 14-10/139, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити в строки і на умовах Договору склотару і безбарвного скла, в подальшому «товар», відповідно до креслень, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість товару зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2).
Відповідно до п. 2.1-2.4 Договору, товар постачається партіями в об'ємах відповідно до Специфікацій до даного Договору. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах поставки відповідно Інкотермс-2000, які вказані в Специфікаціях до Договору. Строки поставки і прийняття товару вказані в Специфікаціях до даного Договору. Відвантажений товар супроводжується наступним пакетом документів: видаткова накладна, податкова накладна на товар, товарно-транспортна накладна, сертифікат якості, сертифікат відповідності.
У відповідності до п. 2.5 договору, датою поставки товару вважається дата, вказана на видатковій накладній або товаротранспортній накладній.
Згідно п. 4.3 Договору, в ціну товару включена вартість пакування та маркування.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що розрахунки за товар та піддони, що постачаються здійснюються покупцем на умовах, зазначених у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Специфікацією №1 від 9 квітня 2010 року сторонами погоджені найменування, кількість, вартість Товару, який підлягає постачанню, строки поставки та його отримання.
Крім того, сторони дійшли домовленості про те, що відповідач повинен здійснити оплату кожної партії поставленого товару протягом 30 календарних днів з дати постачання кожної партії товару на підставі видаткової накладної.
На виконання своїх зобов'язань, позивачем 12 квітня 2010 року була здійснена поставка товару на загальну суму 45 673,60 гривень, а 7 червня 2010 року на загальну суму 47 100,90 гривень, про що свідчать видаткові накладні № М-00000804 від 12.04.2010р., № М-00001217 від 07.06.2010р.
Факт отримання товару підтверджується також належним чином оформленими довіреностями виданими на ім'я ОСОБА_1.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість за поставлений товар (з піддонами) на суму 47100,90 грн.
Згідно з положеннями Договору та Специфікації №1, відповідач прийняв на себе зобов'язання в строк до 30 квітня 2010 року отримати Товару (разом з піддонами) на загальну суму 94 201,80 гривень, але виконав це зобов'язання несвоєчасно та частково (на момент звернення до суду не отримав товар на суму 1427,30 гривень).
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів повної сплати заборгованості за договором та доказів, які б свідчили про виконання зобов'язань щодо своєчасного та повного прийняття товару, не надав, доводів позивача не спростував.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Богуславський консервний завод" заборгованості за поставлений товар в розмірі 47 100,90 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу відповідач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне прийняття товару (разом з піддонами), яка за його розрахунком складає 3370,19 грн.
Відповідно до пункту 8.2 договору, у випадку, якщо Покупець не виконав умови, щодо своєчасного та повного прийняття Товару (п.2.3.), Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно прийнятого Товару.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, встановив, що розрахунок заявленої позивачем до стягнення пені за несвоєчасне прийняття товару (разом з піддонами) в розмірі 3370,19 грн. є арифметично вірним, а тому дана сума неустойки підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до приписів пункту 8.3. Договору, позивач просить також стягнути з відповідача 2 694,06 грн. пені за порушення умови оплати в визначені строки, а також 13916,18 грн. штрафу, у зв'язку із затримкою оплати більш ніж на 7 днів.
Так, відповідно до умов п. 8.3 Договору визначено, що у випадку, якщо покупець не виконає умови оплати договору в обумовлені строки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від невчасно сплаченої суми. Крім того, у випадку затримки сплати більш ніж на 7 календарних днів, покупець сплачує постачальнику також штраф в розмірі 15% від суми заборгованості.
Судом було здійснено правильність нарахування пені та штрафу, та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені в розмірі 2694,06 грн. та 13916,18 грн. штрафу є арифметично вірною, а відтак, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення 481,22 грн. 3% річних та 1947,53 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором в сумі 47100,90 грн. суми основного боргу, 481,22 грн. 3% річних, 1947,53 грн. інфляційних втрат, 2694,06 грн. пені за порушення строків оплати товару, 3370,19 грн. пені за не своєчасне прийняття товару, 13916,18 грн. штрафу.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Богуславський консервний завод" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 22, код ЄДРПОУ 36936829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (62472, Харківська обл.., м. Мерефа, вул.. Леонівська, 84а, код ЄДРПОУ 32952061) 47100 (сорок сім тисяч сто) грн.. 90 коп. суми основного боргу, 481 (чотириста вісімдесят одну) грн.. 22 коп. 3% річних, 1947 (одну тисячу дев'ятсот сорок сім) грн..53 коп. інфляційних втрат, 2694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн.. 06 коп. пені за порушення строків оплати товару, 3370 (три тисячі триста сімдесят) грн..19 коп. пені за не своєчасне прийняття товару, 13916 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн..18 коп. штрафу, 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн.. 11 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата складання повного тексту рішення: 25.11.2010р.