Справа № 761/46347/24
03 січня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року (справа №761/33562/24) в рамках кримінального провадження № 72023000110000085, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
09.12.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва, через офіційну електронну пошту суду, надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року (справа №761/33562/24) в рамках кримінального провадження № 72023000110000085, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву в якій просив залишити подане клопотання без розгляду .
Уповноважені прокурор та слідчий у кримінальному провадженні у судове засідання також не з'явилися. Разом з цим, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті наведених у ньому вимог.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також враховуючи позицію заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Частиною 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Враховуючи те, що заявник ОСОБА_3 просив залишити без розгляду подане клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року (справа №761/33562/24) в рамках кримінального провадження № 72023000110000085, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, слідчий суддя, виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду такого клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року (справа №761/33562/24) в рамках кримінального провадження № 72023000110000085, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1