79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" лютого 2025 р. Справа №926/1773/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Олех М.В.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - Філіп М.О.
представник відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.01.2025 (вх. № 01-05/127/25 від 10.01.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.12.2024 (суддя Ярошенко В.П., повний текст рішення складено та підписано 20.12.2024)
у справі № 926/1773/24
за позовом: Виконавчого комітету Чернівецької міської ради
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни
про: стягнення заборгованості в сумі 305 506,81 грн.,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позов Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі - ВК Чернівецької міської ради, позивач) до Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни (далі - ФОП Козьма Ю.М., відповідач) про стягнення 305 506,81 грн, з яких: 134 635,89 грн - основна заборгованість та 170 870,92 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 щодо сплати орендної плати за період з 01.11.2022 по 26.04.2024.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.12.2024 у справі №926/1773/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП Козьми Ю.М. на користь ВК Чернівецької міської ради заборгованість з орендної плати за договором найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд від 22.12.2005 року № 34/05 в сумі 134 635, 89 грн та пеню в сумі 85 435, 46 грн. Стягнуто з ФОП Козьми Ю.М. на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради сплачений судовий збір в сумі 4 583,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язанням щодо сплати вартості оренди нерухомого майна за період з 01.11.2022 по 26.04.2024 в сумі 134 635,89 грн , а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 170 870, 92 грн, суд першої інстанції, зважаючи на заявлене відповідачем усне клопотання про зменшення розміру пені, на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, дійшов висновку про можливість зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій до 50%. Відтак, рішенням у даній справі суд стягнув з відповідача пеню в сумі 85435,46 грн, а у стягненні 85435,46 грн пені відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ВК Чернівецької міської ради подав апеляційну скаргу від 10.01.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1773/24 в частині стягнення з ФОП Козьми Ю. М. пені в сумі 85 435, 46 грн та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ФОП Козьми Ю. М. на користь ВК Чернівецької міської ради пеню в сумі 170 870, 92 грн.
Апелянт вважає рішення суду у даній справі необґрунтованим в частині зменшення штрафних санкцій на 50% у зв'язку із тим, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для даної справи, та неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що договір оренди між сторонами був укладений ще у 2005 році, а додатковим договором від 01.07.2009 сторони погодили відповідальність орендаря за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати - нарахування пені за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Отже, відповідач розумів наслідки несвоєчасного внесення орендних платежів, однак систематично порушував умови договору щодо сплати орендної плати, що підтверджується рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.03.2024 у справі№926/5347/22.
Окрім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував позиції
Верховного Суду щодо зменшення розміру неустойки, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20.
ФОП Козьма Ю.М. подала письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу ВК Чернівецької міської ради без задоволення, оскільки суд першої інстанції обгрунтовано зменшив розмір пені, який був неспівмірний з розміром заборгованості.
Відповідач зазначає, що заборгованість з орендної плати виникла у зв'язку з наявністю між сторонами спору щодо зарахування виконаних орендарем невід'ємних поліпшень орендованого майна в рахунок орендної плати, який тривалий час вирішувався як в позасудовому порядку, так і в судовому.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 справу №926/1773/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 апеляційну скаргу ВК Чернівецької міської ради залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВК Чернівецької міської ради на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.12.2024 у справі №926/1773/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 задоволено зяву представника позивача - Філіпа М.О. про участь в судовому зсіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
В судове засідання 18.02.2025 прибув представник позивача ( в режимі відеоконференції).
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення відповідачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 18.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
22.12.2005 між КП “Міжнародний аеропорт “Чернівці» (далі - наймодавець) та ФОП Козьмою Ю.М. (далі - наймач) було укладено договір найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд № 34/05 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд, загальною площею 604,80 кв.м., що знаходяться на вулиці Чкалова, 30, з метою використання під розміщення розважально- ресторанного комплексу.
У користування відповідача перейшла частина в адмінбудівлі літ. А, яка складається з: на другому поверсі: 2-2 комора пл. 3,00 кв.м., 2-3 мийка пл. 17,70 кв.м., 2-4 коридор пл. 29,70 кв.м., 2-5 кабінет пл. 22,50 кв.м, 2-6 кухня пл. 41, 30 кв.м., 2-11 коридор пл. 10,90 кв.м., 2-12 зал пл. 214,10 кв.м., 2-13 ресторан пл. 133,00 кв.м., 2-14 кухня пл. 8,00 кв.м., 2-15 кухня пл. 4,90 кв.м,1/2 І - сходової клітини пл. 8,50 кв.м. на третьому поверсі: І сходова клітина пл. 8,60 кв.м., 3-28 коридор пл. 7,80 кв.м., 3-29 мийка пл. 7,10 кв.м., 3-30 мийка пл. 18,00 кв.м., 3-31 коридор пл. 17,10 кв.м., З 32 комора пл.3,10 кв.м., 3-33 вбиральня пл. 1,00 кв.м., 3-34 вмивальник пл. 1,90 кв.м., 3-35 душова пл. 1, 30 кв.м., 3-36 коридор пл. 2,30 кв.м., 3-37 душова пл.1,30 кв.м., 3- 38 коридор пл. 2,30 кв.м., 3-39 роздягальня пл. 10,40 кв.м., 3-40 цех пл. 13,80 кв.м., З 41 комора пл. 11,00 кв.м., на першому поверсі: 1/2 І сходова клітина пл. 8,50 кв.м, загальною площею 604,80 кв.м., що складають 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд ( п.1.3. Договору).
Відповідно до п.п.4.1.- 4.4. Договору наймач сплачує наймодавцю орендну плату за користування нежилими приміщеннями у розмірі визначеному у відповідності до рішення № 197-23/05 XXIII сесії IV скликання Чернівецької обласної ради м. Чернівці від 25.11.2005 року. Розмір орендної плати за весь термін складає 677 707,20 грн. Орендна плата сплачується наймачем щомісяця у розмірі 5647,56 грн в тому числі ПДВ 941, 26 грн (до 15 числа поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахунку коштів на рахунок наймодавця.
Згідно з п. 4.9 Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктами 4.13. та 4.14. Договору сторони погодили, що у зв'язку з необхідністю проведення капітального ремонту орендованого майна, наймачу зараховується в рахунок орендної плати вартість невід'ємних капітальних поліпшень орендованого майна за умови попереднього письмового погодження проектно-кошторисної документації наймодавцем за погодженням обласної ради. У разі, якщо вартість виконаних робіт по проведенню капітального ремонту часток будівель та споруд відповідно до проектно-кошторисної документації перевищує суму орендної плати на термін дії договору, термін дії договору продовжується до повного покриття витрат, понесених наймачем за погодженням обласної ради.
Відповідно до п. 5.2.2. Договору наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення орендованого майна, якщо наймач не вносить орендну плату протягом 3 (трьох) місяців підряд.
Пунктом 5.3.1 Договору передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування нежилими приміщеннями та плату за комунальні послуги.
27.12.2005 сторони Договору підписали акт прийому-передачі нерухомого майна в натурі.
23.01.2006 сторони уклали додатковий договір до Договору, яким внесли зміни щодо порядку розрахунків.
Додатковим договором від 01.06.2007 сторони погодили зміну власника орендованого майна та, відповідно, зміну орендодавця з КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці" на ВК Чернівецької міської ради.
Рішенням ВК Чернівецької міської ради від 22.04.2008 №320/8 затверджено Акт державної приймальної комісії від 27.03.2008 про прийняття в експлуатацію об'єкта ресторану загальною площею 1012,00 м2 по вул. В. Чкалова, 30 в м. Чернівці.
Рішення ВК Чернівецької міської ради від 16.12.2008 № 948/23 зараховано ФОП Козьмі Ю.М. в рахунок орендної плати витрати, понесені на проведення капітального ремонту та реконструкції (невід'ємні поліпшення) орендованих приміщень на вул. В. Чкалова, 30 в розмірі 215 684,07 грн (аудиторський висновок від 25.11.2008) та вирішено розпочати зарахування погоджених та прийнятих витрат (невід'ємні поліпшення) на ремонт приміщень на вул. В. Чкалова, 30 в рахунок орендної плати з дати затвердження акта державної приймальної комісії з прийняттям об'єкта в експлуатацію (22.04.2008).
Крім того, вищевказаним рішенням вирішено продовжити з підприємцем Козьмою Ю.М. термін дії договору №34/05 найму (оренди) від 22.12.2005 року з урахуванням повного відшкодування витрат, зазначених в пункті 1.1. цього рішення.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.01.2009 за територіальною громадою м. Чернівці на підставі свідоцтва про право власності №САС 009331 від 21.12.2008 та рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради №939/23 від 16.12.2008 та №857/22 від 18.11.2008 зареєстровано право комунальної власності на 1/1 частки будівель та споруд за адресою м. Чернівці, вул. Чкалова, буд. 30.
Додатковим договором від 01.07.2009 сторони внесли зміни до Договору у зв'язку проведення наймачем реконструкції з переобладнанням орендованих нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, внаслідок яких загальна орендована площа об'єкта змінилась із 604,80 м2 на 1012,00 м2.
Вказаним додатковим договором розділ 4 Договору “Орендна плата і порядок розрахунків» викладено у новій редакції.
Відповідно до п.4.1 Договору ( у новій редакції) у випадку продовження дії договору найму (оренди ) на новий строк, нарахування та сплата орендних платежів наймач (орендар) здійснює, починаючи з 23 липня 2019 року, враховуючи висновки постійної комісії з питань приватизації та управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Чернівецької обласної ради від 10 жовтня 2006 року та 21 листопада 2006 року про зарахування наймачу ( орендарю) витрат, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт в орендованих приміщеннях, в розмірі 677 706 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот шість ) гривень 93 копійки, в рахунок орендної плати на термін дії договору найму ( оренди) та пункту 1. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 16.12.2008 року № 948/23 " Про зарахування приватному підприємцю Козьмі Юлії Миколаївні витрат, понесених на здійснення ремонтних робіт в орендованих приміщенням на вул. В. Чкалова, 30, та продовження терміну дії договору № 34/05 найму ( оренди) від 22.12.2005 року "»Про надання дозволу департаменту економіки міської ради на зарахування орендарю в рахунок орендної плати витрат, понесених на проведення капітального ремонту та реконструкції (невід'ємні поліпшення) орендованих приміщень в розмірі 215684, 07 грн».
Пунктом 4.2. Договору ( у новій редакції) сторони досягли згоди провести зарахування в рахунок орендної плати погоджені та прийняті витрати (невід'ємні поліпшення), понесені наймачем на ремонт приміщень, зазначені в пункті 4.1. цього Договору, з моменту затвердження Акта державної приймальної комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, тобто з 22.04.2008 року.
Пунктом 4.4 Договору ( у новій редакції) передбачено, що оплата орендних платежів проводиться наймачем згідно пункту 4.1 цього договору щомісячно в розмірі нарахувань за поточний місяць і сплачується ним до кінця поточного місяця шляхом перерахунку коштів на рахунок наймодавця.
Відповідно до п. 4.7. Договору ( у новій редакції) починаючи з першого числа наступного за звітним місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, пунктом 3 додаткового договору від 01.07.2009 продовжено строк дії Договору до 22.07.2019.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.03.2024 у справі №926/5347/22 задоволено позов ВК Чернівецької міської ради до ФОП Козьми Ю.М. про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 23.07.2019 по 31.10.2022, розірвання договору найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 та звільнення орендованого приміщення.
ФОП Козьма Ю.М. звільнила орендоване майно 26.04.2024, що підтверджується актом повернення з найму (оренди) нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
ВК Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької з позовом у даній справі про стягнення з ФОП Козьми Ю.М. 134 635,89 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 170 870,92 грн пені ( за період з 01.11.2022 по 26.04.2024).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.12.2024 у даній справі в лише в частині стягнення з відповідача 85 435,46 грн пені ( у зв'язку зі зменшенням заявленої позивачем до стягнення пені на 50%). В решті рішення суду першої інстанції не оскаржується жодною зі сторін.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст.233 ГК України).
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема, з таких підстав: якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК, ст.233 ГК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20)).
Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Відповідно до висновку Верховного Суду , викладеного у постанові від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, категорії "значно" та "надмірно", що використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 у справі №910/14264/23.
Як зазначалось вище, у даній справі ВК Чернівецької міської ради заявлено до стягнення з ФОП Козьми Ю.М. заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 134 635,89 грн та пеню в сумі 170 870,92 грн, що значно перевищує розмір основної заборгованості.
Окрім того, як зазначає відповідач, не заперечує позивач та вбачається з матеріалів справи, зокрема з рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.03.2024 у справі №926/5347/22, між сторонами існував спір щодо зарахування виконаних орендарем невід'ємних поліпшень орендованого майна в рахунок орендної плати.
Так, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.06.2023 зупинялось провадження у справі №926/5347/22 за позовом ВК Чернівецької міської ради до ФОП Козьми Ю.М. про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 23.07.2019 по 31.10.2022, розірвання договору найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 та звільнення орендованого приміщення до набрання законної сили рішенням у справі №926/1415/23 за позовом ФОП Козьми Ю.М. до позовом ВК Чернівецької міської ради про зобов'язання зарахувати в рахунок оренди вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, обгрунтовано дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 50%, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.
Щодо покликання скаржника на висновки Верховного Суду щодо зменшення розміру неустойки, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст.233 ГК і ч.3 ст.551 ЦК, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).
Колегія суддів вважає, що рішення суду у цій справі узгоджуються з останньою актуальною правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, яка виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
Відтак, покликання апелянта на застосування судом положень ст. 233 ГК України без урахування висновків Верховного Суду відхиляється колегією суддів як необгрунтоване.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.01.2025 (вх. № 01-05/127/25 від 10.01.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.12.2024 у справі №926/1773/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 28.02.2025.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.