"27" лютого 2025 р. Справа №926/2768/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК Н.М.
За участю секретаря судового засідання Бабій М.
Без виклику сторін.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд» (вх. ЗАГС №01-05/218/25 від 23.01.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2024 (повне рішення - 02.10.2024, суддя Проскурняк О.Г.)
у справі № 926/2768/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Біг Київ», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд», м.Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 309 096, 83 грн
Суть спору.
До Господарського суду Чернівецької області звернулося ТОВ «Біг Київ» із позовом до відповідача ТОВ «Євроінтербуд» про стягнення заборгованості в сумі 309 096, 83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Євроінтербуд» не оплатило ТОВ «Біг Київ» вартість виконаних робіт та матеріалів, зазначених у актах приймання виконаних будівельних робіт. Відтак відповідач має прострочену заборгованість з оплати вартості виконаних робіт та матеріалів у розмірі 202 708, 32 грн, а термін прострочення зобов'язань складає 1079 календарних днів.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 30.12.2024 позов задовольнив. Стягнув з ТОВ «Євроінтербуд» на користь ТОВ «Біг Київ» заборгованість в сумі 309 096,83 грн, з яких: сума основного боргу - 202 708,32 грн, 3% річних - 17 963,43 грн, інфляційні втрати - 88 425,08 грн та 3 709,16 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов договору, а відтак обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 309 096,83 грн.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2024 скасувати в частині стягнення з ТОВ «Євроінтербуд» на користь ТОВ «Біг Київ» 4 450, 00 грн та ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити. Вважає висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки суд не взяв до уваги та не врахував здійснення відповідачем оплати за договором в сумі 4 450, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6277 від 20.10.2021.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. Зазначає, що наданий апелянтом доказ (копія платіжної інструкції) поданий без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, не був предметом дослідження в суді першої інстанції, оскільки відповідач вказаний доказ не подавав, а тому такий не може бути взятий до уваги судом апеляційної інстанції. Більше того, вказує, що подана платіжна інструкція не стосується виконання зобов'язань за договором та додатковими угодами, які входять в предмет дослідження у цій справі. Покликається на те, що здійснена відповідачем оплата згідно наданої платіжної інструкції була на виконання умов усного договору між сторонами, розрахунки по якому не були предметом спору у цій справі.
Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи зазначене та те, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення в сумі 309 096,83 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане, ухвалою від 28.01.2025 Західний апеляційний господарський суд призначив справу №926/2768/24 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.12.2020 ТОВ «Біг Київ» (субпідрядник) та ТОВ «Євроінтербуд» (підрядник) уклали договір субпідряду №02/12/20ПМ (надалі - договір).
Відповідно до пункту 2.1. договору, за цим договором субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника власними або залученими силами і засобами виконати роботи на об'єкті, відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати підряднику у встановлений цим договором строк, а підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, затверджену проектну документацію, здійснювати приймання виконаних субпідрядником робіт і проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.
Пунктами 2.2., 2.3. договору унормовано, що роботи виконуватимуться субпідрядником на підставі затвердженої проектної документації. Строки виконання робіт, об'єми і вартість, що виконуються субпідрядником згідно з умовами цього договору, вказуються в додатках до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Вказані додатки підписуються уповноваженими представниками сторін і вступають в дію З моменту їх підписання і скріплення печатками.
Згідно з п. 14.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печаткою сторін та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.
Надалі ТОВ «Біг Київ» та ТОВ «Євроінтербуд» уклали додаткові угоди №1 від 11.06.2021 та №2 від 29.06.2021.
Відповідно до п. 1, 2 додаткової угоди №1, сторони узгодили перелік, склад та обсяг додаткових робіт шляхом затвердження додатку № 1 «Договірна ціна № 2» до додаткової угоди № 1, на загальну вартість додаткових робіт з ПДВ (20%) - 212 941,46 грн; Без ПДВ - 177 451,22 грн; ПДВ (20%) - 35 490,24 грн.
Підрядник авансує додаткові роботи, які вказані у додатку № 1 до цієї додаткової угоди № 1, шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 105 416,53 грн, включаючи ПДВ, що є 50% вартості робіт відповідно до додатку № 1 до цієї додаткової угоди № 1. Підрядник приймає додаткові роботи та оплачує іншу частину додаткових робіт, за виключенням авансованого платежу, субпідряднику згідно умов договору.
Згідно пункту 1, 2 додаткової угоди 2, сторони узгодили перелік, склад та обсяг додаткових робіт шляхом затвердження додатку № 1 «Договірна ціна № 3» до додаткової угоди № 2, на загальну вартість додаткових робіт з ПДВ (20%) - 279 202,36 грн; Без ПДВ - 232 668,63 грн. ПДВ (20%) - 46 533,73 грн.
Підрядник авансує додаткові роботи, які вказані у додатку № 1 до цієї додаткової угоди № 2, шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 143 421,46 грн, включаючи ПДВ, що є 100% вартості матеріалів та 50% вартості робіт відповідно до додатку № 1 до цієї додаткової угоди № 2. Підрядник приймає додаткові роботи та оплачує іншу частину додаткових робіт, за виключенням авансованого платежу, субпідряднику згідно умов договору.
Відповідно до п. 4 додаткових угоди № 1 та № 2, всі інші умови договору, які не зачіпаються цими додатковими угодами, залишаються чинними та є обов'язковими для виконання сторонами та сторони підтверджують зобов'язання по ним.
Матеріалами справи підтверджується, що підрядник сплатив грошові кошти (авансовий платіж) у розмірі 1 176 949,50 грн.
Після виконанням субпідрядником робіт, передбачених додатковими угодами №1 та №2 до договору, сторони підписали: - акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.07.2021; - акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.07.2021; - довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2021 року за формою КБ-3; - акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.10.2021; - акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 31.10.2021; - довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 року за формою КБ-3.
Відповідно до п. 5.2.2. договору, підрядник оплачує належним чином виконані роботи (з урахуванням проведеного авансування) на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що виконані будівельні роботи згідно актів № 1 та № 2 від 30.07.2021 оплачені в повному обсязі. Однак відповідач не оплатив вартість виконаних робіт та матеріалів, зазначених у актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 від 31.10.2021 року, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості виконаних позивачем робіт та матеріалів у розмірі 202 708,32 грн.
Згідно з п. 7.1.6 договору, підрядник зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки за виконані роботи в розмірах і в строки, встановлені цим договором.
Пунктом 11.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків згідно договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Таким чином, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 17 963,43 грн, а також 88 425,08 грн інфляційних втрат за період прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, надалі - ЦК України).
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з договору будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526, 525, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Апелянт не заперечує наявності у нього заборгованості перед позивачем у сумі 198 258, 32 грн. Разом з тим вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги часткової оплати відповідачем коштів у розмірі 4 450, 00 грн. Здійснення оплати за договором підтверджується платіжної інструкцією №6277 від 20.10.2021, копію якої скаржник долучив до апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний доказ не був предметом розгляду в суді першої інстанції і про його прийняття до розгляду в суді апеляційної інстанції апелянт не заявляє клопотання.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових обставинах, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з підстав, що об?єктивно не залежали від нього.
Враховуючи зазначене вище, а також те, що апелянт не обґрунтував неможливість подання такого доказу до суду першої інстанції та не заявив клопотання про поновлення строку на його подання в суді апеляційної інстанції, то зазначений доказ не береться колегією суддів до уваги та не враховується при визначені суми дійсної заборгованості.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 202 708,32 грн є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд апеляційної інстанції перевірив наданий позивачем та обрахований місцевим господарським судом розмір 3% річних в сумі 17 963,43 грн та інфляційних втрат, що становить 88 425,08 грн за період прострочення платежу вважає, що такий є арифметично правильним, обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2024 у справі №926/2768/24 в оскаржуваній частині - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК