Справа № 947/755/25
Провадження № 2/947/1154/25
03.03.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06 січня 2025 року засобами поштового зв'язку представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить постановити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 06.09.2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис №993.
Ухвалою судді від 07.01.2025 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 04.02.2025 року на 10.00 год.
Позивач одночасно з поданням позовної заяви звернулася з клопотанням про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, призначене на 04.02.2025 року на 10.00 год., розгляд справи було відкладено до 03.03.2025 року до 10.30 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України, у судове засідання не з'явилися.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином; звернулася з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином. Відповідач отримав копію позовної заяви з додатками, ухвалу про відкриття провадження по справі, судову повістку про виклик до суду 05.02.2025 року.
Судова повістка про виклик у судове засідання на 03.03.2025 року, скерована на ім'я ОСОБА_2 повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 06.09.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис №993.
У шлюбі народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 16.07.2009 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_2 та жінки - ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 206, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06 вересня 2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №993.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Куриленко