1[1]
17 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ за допомогою власних технічних засобів EasyCon),
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судиму:
- 27.11.2019 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.;
- 04.09.2022 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190, ст. 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;
- 02.05.2023 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.,
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2022 та 02.05.2023, більш суворим за цим вироком, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України обвинувачену ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з вироком суду, у ОСОБА_6 08.06.2022 у період дії воєнного стану, у приміщенні магазину «Новус» за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, 48/5, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи цей умисел, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_6 спільно з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 08.06.2022, приблизно о 14 год. 14 хв., перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, взяла зі стелажу дві банки кави «Lavazza Qualita Oro», вагою 250 г, вартістю 168 грн. 10 коп. (без ПДВ), за одиницю, три банки кави «Якобз Бариста Американо», вагою 155 г, вартістю 205 грн. 60 коп. (без ПДВ), за одиницю, які у подальшому помістила до рюкзака особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.
У подальшому ОСОБА_6 спільно з вказаною вище особою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не бажаючи розраховуватись за товар, вийшли з приміщення магазину, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх дії були помічені та припинені працівниками магазину.
Таким чином, ОСОБА_6 таємно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб намагалася викрасти майно, яке належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», на суму 953 грн. (без ПДВ).
В апеляційній скарзі прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 просила вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2022, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.05.2023, виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.
В зміненій апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2023 року відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Обґрунтовуючи вимоги зміненої апеляційної скарги, прокурор вказує про те, що Законом № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було викладено у новій редакції ст. 51 КУпАП та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи, у такому разі вони поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такими законами чинності.
Враховуючи те, що у кримінальному законі не визначено розмір кримінально караного викрадення чужого майна, така зміна КУпАП є зміною кримінального законодавства, яка пом'якшує або скасовує кримінальну відповідальність особи, а тому Закон №3886-ІХ має зворотню дію в часі і поширюється на діяння ОСОБА_6 , вчинене нею 08.06.2022 року.
Відповідно до п. 5 р. XX Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється в розмірі податкової соціальної пільги, яка становить 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Згідно з чинним на момент вчинення злочину законом, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року становив 2481 гривень, відповідно податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 1240 грн. 05 коп.
Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку з врахуванням змін, внесених Законом №3886-ІХ, настає за вчинення крадіжки в 2022 році на суму 2481 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 визнаний винуватою у вчиненні крадіжки на суму 953 грн., кримінальне провадження стосовно останньої підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи зміненої апеляційної скарги та просив її задовольнити, захисника, який підтримав думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга зі змінами підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до положень ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП до внесення змін Законом України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» передбачалась відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважалось дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні закінченого замаху крадіжки в 2022 році на суму 953 грн.
Зважаючи, що 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складав 2481 грн., то відповідно і податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум громадян становили 1240 грн. 5 коп.
Разом з тим, як обґрунтовано вказав прокурор у зміненій апеляційній скарзі, 9 серпня 2024 року набув чинності Закон № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, з урахуванням вимог Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За наведеного, колегія суддів доходить висновку, що з урахуванням вимог Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року особа підлягає кримінальній відповідальності за ст. 185 КК України, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX від 18 липня 2024 року у ст. 51 КУпАП, безпосередньо впливають на розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність, і такі зміни поліпшують становище особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України.
Зважаючи на те, що вартість майна, яке викрала ОСОБА_6 , є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону 3886-IX у взаємозв'язку з нормами Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року настає кримінальна відповідальність, а саме 2481 грн., колегія суддів, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 3, 5 КК України, вважає, що станом на час апеляційного розгляду - 17 лютого 2025 року законом усунута караність діяння, вчиненого ОСОБА_6 , і таке діяння не є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 185 КК України.
За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин, враховуючи, що обвинуваченою не заперечувались фактичні обставини кримінального провадження в суді першої інстанції, апеляційна скарга останньою на вирок суду не подавалась, зважаючи на положення ст. 417 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо неї за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 зі змінами задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, скасувати, а кримінальне провадження - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Речові докази по справі: дві банки кави «Lavazza Qualita Oro», вагою 250 г кожна, три банки кави «Якобз Бариста Американо», вагою 155 г кожна, передані на зберігання ТОВ «Новус Україна», залишити останньому як власнику; диск із відеозаписом, DVD-R диск із відеозаписом, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 761/13861/22
Провадження № 11-кп/824/879/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1