Справа 359/2428/22 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3177/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
17 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року, -
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року, ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15 березня 2025 року.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час продовжують існувати і не зменшились, а продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, а також наявний високий ступінь ризику ухилення та переховування обвинуваченого від суду та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому.
В апеляційній скарзі захисника вказано на незаконність та необгрунтованість ухвали суду першої інстанції у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні фактичним обставинам справи. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив те, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, однак не вчиняв умисного вбивства, він захищався від нападу на нього у себе вдома від двох осіб, які в подальшому загинули, та які в даному кримінальному провадженні тепер є потерпілими. ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, а тому сторона захисту вважає, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є надмірно суворим за наявності інших запобіжних заходів, які не пов'язані з триманням під вартою. Обвинувачений має намір дисципліновано приходити на всі судові засідання та турбуватися про свою родину, маючого дві доньки, оскільки до затримання він працював та утримував родину. Просив ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 на розсуд колегії суддів, один з наступних запобіжних заходів: особисте зобов'язання, домашній арешт з 23 години по 05 годину за адресою, вказаною в анкетних даних в обвинувальному акті: АДРЕСА_1 або визначити розмір застави 30 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У зв'язку із тим, що апелянтом не порушене питання про розгляд справи із участю сторін, апеляційний розгляд даного судового провадження проведений за правилами ч. 4 ст. 4221 КПК України без участі сторін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Колегія суддів зважає на те, що питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було вирішене на стадії судового провадження. Тобто, це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обгрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими інстанціями на стадії досудового розслідування неодноразово визнавалась обгрунтованість підозри, що давало підстави для ухвалення як рішення про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і під час продовження строку тримання під вартою. Відповідні ухвали слідчих суддів не були змінені чи скасовані. Обгрунтованість обвинувачення перевіряється судом який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою на стадії судового провадження та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні зазначеного вище питання були враховані тяжкість вчиненого злочину, суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Ці обставини привели суд першої інстанції до обгрунтованого переконання про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду. У зв'язку із цим, суд першої інстанції із підстав, передбачених законом ухвалив рішення про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, належним чином його мотивувавши. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає засадам законності, обгрунтованості та вмотивованості, із цим рішенням колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Порушень вимог КПК України, які би істотно обмежували права обвинуваченого та могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не виявлено. На думку колегії суддів, існування ризиків у ході судового розгляду було доведено прокурором з належною повнотою, наявність цих ризиків в ухвалі судом першої інстанції обґрунтовано із належною повнотою.
Із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, кількості процесуальних дій, необхідних для проведення розслідування та судового розгляду сумарний строк протягом якого обвинувачений тримається під вартою не можливо визнати таким, який відповідає критерію надмірності. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що є доведеним існування ризику ухилення обвинуваченого від суду. В умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення воєнного стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинуваченого від суду є надзвичайно високим, а існування цього ризику достатнім для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Наведене указує на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року про продовження строку триманняпід вартою обвинуваченого ОСОБА_6 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 4221КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 15 березня 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4